Замагора
село Замагора | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Верховинський район |
Громада | Верховинська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1939 |
Колишня назва | Замагорів (1940—1993) |
Населення | 1185 |
Площа | 14 км² |
Густота населення | 84,64 осіб/км² |
Поштовий індекс | 78720 |
Телефонний код | +380 03432 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°06′08″ пн. ш. 24°49′18″ сх. д. / 48.10222° пн. ш. 24.82167° сх. д.Координати: 48°06′08″ пн. ш. 24°49′18″ сх. д. / 48.10222° пн. ш. 24.82167° сх. д. |
Водойми | р. Чорна Річка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 78700, Івано-Франківська обл., Верховинський р-н, с-ще Верховина, вул. Івана Франка, 3 |
Карта | |
Мапа | |
|
Замагóра — село в Україні, у Верховинській селищній громаді Верховинського району Івано-Франківської області.
Географія[ред. | ред. код]
Село розміщене в південно-західній частині району, через яке протікає кілька потоків, які впадають у Чорну Річку, яка є притокою річки Чорний Черемош.
Середня висота над рівнем моря — 807 м. Віддаль від центру села до райцентру по шляху автобусного сполучення через Красноїллю, Верхній Ясенів, Криворівню — 27 км, по автошляху через перевал — 9 км.
Всього присілків на території села 16: Змієнський, Блихавий, Підкринта, Присліп, Випчінка, Магора, Рикалівка, Долина, Чорна Річка, Містечко, Чоліви, Поля, Підсиниці, Підмагора, Гофа, Дубівський. Найбільший присілок за чисельністю населення — Долина.
Через село тече струмок Комарничний Великий, правий доплив Річки.
Назва[ред. | ред. код]
Назва села Замагора походить від гори Магора, за якою воно розташоване. Ця гора називається Магора, тому що коли на неї дивитися з селища Верховина, то вона має вигляд друкованої літери М. І коли люди йшли з Верховини (Жаб'є), то казали я йду за-Магору. Так утворилась назва села Замагора. У 1940—1993 рр. село називалося Замагорів.[1]
Історія[ред. | ред. код]
Перші поселенці на території села Замагора появилися в кінці 16 — на початку 17 ст. Вони були втікачами з Покуття, яких переслідувала польська влада. Територія села входила до складу села Жаб'є і стала селом у 1940 році.
З 1940 по 1993 роки поселення офіційно називалось Замагорів.
12 серпня 1952 р. Жаб'євський райвиконком ліквідував Замагурівську сільраду з приєднанням її до Головівської сільради.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Верховинської селищної громади.[2]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Верховинського району, село увійшло до складу новоутвореного Верховинського району.[3]
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1130 осіб, з яких 533 чоловіки та 597 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1176 осіб.[5]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,75 % |
російська | 0,25 % |
Народний оркестр[ред. | ред. код]
У селі діє народний оркест. До його складу входить 12 чоловік, який має 6 скрипок, 2 цимбал, 1 флояру, 1 бубен, 2 баяни.[7]
Церква[ред. | ред. код]
Церква Архистратига Михаїла належить до ПЦУ. Настоятель — ієрей Володимир Максим'юк.
Сучасність[ред. | ред. код]
Сільський голова — Дідушко В. В., секретар сільської ради — Кіцнак О. Ю., землевпорядник — Плитчук Ю. М., бухгалтер — Слижук Г. В.
Найбільшими родинами в селі є Шекеряки (Шекерєки), Дідушки (Вакарі), Маківничуки (Штуби), Храпчуки, Шекеряки (Боти), Мартищуки (Лесіччині), Семенюки (Черленові).
Особистості[ред. | ред. код]
- Василь Юрійович Небесійчук — референт СБ Жаб'євського районного проводу ОУН, лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА;
- Люба-Параскевія Стринадюк — українська письменниця, перекладачка німецькомовної художньої літератури;
- Петро Олексійович Венгрин — український кіноактор, танцюрист.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 28 жовтня 2019.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Народний Оркестр с. Замагора — Кобзареві Струни 2012, youtube.com
Посилання[ред. | ред. код]
- Замагора на сайті Верховної Ради України [Архівовано 30 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|