Збірна Бразилії з футболу
| Бразилія | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Прізвисько | Обрані (порт. Seleção) Зелено-жовті (порт. Verde-Amarela) | ||
| Асоціація | Бразильська конфедерація футболу | ||
| Тренер |  Дорівал Жуніор | ||
| Найбільше виступів | Кафу (142) | ||
| Найкращий бомбардир | Неймар (79) | ||
| Код ФІФА | BRA | ||
| Місце в рейтингу ФІФА | 5 ▬ (4 квітня 2024)[1] | ||
| |||
Перший матч Аргентина 3:0 Бразилія (Буенос-Айрес, Аргентина; 20 вересня 1914) | |||
Найбільша перемога Бразилія 10:1 Болівія  (Сан-Паулу, Бразилія; 10 квітня 1949) Бразилія 9:0 Колумбія  (Ліма, Перу; 24 березня 1957) | |||
Найбільша поразка Уругвай 6:0 Бразилія (Вінья-дель-Мар, Чилі; 18 вересня 1920)  Бразилія 1:7 Німеччина  (Белу-Оризонті, Бразилія; 8 липня 2014) | |||
| Чемпіонат світу | |||
| Виступів | 22 (вперше у 1930) | ||
| Найвище досягнення | Чемпіон: 1958, 1962, 1970, 1994, 2002 | ||
| Кубок Америки | |||
| Виступів | 37 (вперше у 1916) | ||
| Найвище досягнення | Чемпіон: 1919, 1922, 1949, 1989, 1997, 1999, 2004, 2007, 2019 | ||
Збірна Бразилії з футболу — національна футбольна команда, яка представляє Бразилію. Одна з найсильніших і найвідоміших у світі національних футбольних команд. П'ятиразовий чемпіон світу з футболу. За бразильцями закріпилося прізвисько «Селесао» («обрані»). Керівним органом збірної є Бразильська конфедерація футболу.
Станом на 4 квітня 2024 посідає 5-e місце у рейтингу футбольних збірних світу[1].
Бразилія — єдина країна, що не пропустила жодного фінального етапу чемпіонату світу. Вона єдина, хто виграв титул чемпіонів п'ять разів. Крім цього вони двічі здобували 2-е місце і двічі — третє.
Вперше, збірна Бразилії з футболу була сформована в 1914 році й провела матч проти англійського клубу «Ексетер Сіті», вигравши 2:0. Однак до серйозніших перемог на світовій арені було ще далеко. Багато в чому цьому заважала плутанина серед керівників місцевих футбольних федерацій всередині країни. Як би це не було, на чемпіонатах світу 1930 й 1934 року Бразилія вибувала після першого етапу. У 1938 році команда показала значний прогрес і впевнено завоювала бронзу чемпіонату. А Леонідас да Сілва потрапив в історію, як перший гравець, що забив 4 м'ячі в матчі чемпіонату світу. Перший повоєнний чемпіонат 1950 року проходив у Бразилії. До того ж він був унікальний тим, що на ньому не проводився фінальний матч. Завершальним став груповий турнір для чотирьох команд. Вважається, що зустріч Бразилія — Уругвай прирівнюється до «фіналу». Цей матч, що проходив на стадіоні «Маракана» у Ріо-де-Жанейро відвідали 199 854 вболівальників. Бразильцям досить було зіграти внічию, щоб стати чемпіонами, але, ведучи в рахунку 1:0, вони програли 1:2. В Південній Америці цей матч відомий як «мараканасо».
В 1954 році фінальна частина проходила у Швейцарії на нього приїхала оновлена команда із групою гарних міцних гравців. Однак у чвертьфіналі бразильці поступилися фавориту першості, угорцям, 4:2, провівши один з найжахливіших матчів у своїй історії. Цей матч одержав назву «битва в Берні». В 1958 році на чемпіонаті у Швеції Бразилія зненацька для всіх у блискучому стилі стала чемпіоном світу. У складі команди виблискували такі гравці, як Пеле, Гаррінча, Вава й багато інших, що ввійшли у світову історію футболу. Відкриттям цієї першості був сімнадцятилітній Пеле, що й дотепер вважається одним із найкращих футболістів всіх часів і народів.
У 1962 році в Чилі бразильці повторили свій успіх. Найкращим бомбардиром першості став Гаррінча, що забив 4 м'ячі. Його напарник Пеле вибув із чемпіонату після важкої травми в одному з перших матчів турніру.
На чемпіонаті в Англії у 1966 році на команду чекав грандіозний провал. Селесао виявилися не по зубах угорці й португальці, у рядах яких грав легендарний Еусебіу. Збірна Бразилії вибула з першості вже з підгрупи, що розцінювалося не інакше як національна катастрофа. Ряд гравців були змушені якийсь час залишатися в Європі, перечікуючи неспокійну ситуацію на батьківщині. Однак вже на наступному чемпіонаті світу в Мексиці бразильці, у складі яких знову виблискував Пеле, показали футбол найвищого класу й виграли всі матчі першості. У фіналі Бразилія розгромила збірну Італії 4:1.
Після того, як Селесао за короткий час змогли три рази стати власниками титулу Чемпіона Світу, почалася тривала смуга невдач:
1974 — Бразилія виставила один із найслабших складів за всю свою історію й у результаті посіла лише 4-е місце.
1978 — Селесао поступилися за різницею м'ячів господарям поля аргентинцям у матчі за вихід у фінал. Розчаровані бразильці звинуватили воротаря збірної Перу, аргентинця за походженням, у нарочито поганій грі (матч Аргентина — Перу закінчився 6:0).
1982 — склад Бразилії вважався непереможним, однак несподівана поразка від збірної Італії 2:3 і вибування з турніру на ранній стадії. Італійці в підсумку стали найкращими на цьому турнірі.
1986 — цього разу поразка у серії післяматчевих пенальті проти збірної Франції. У бразильців не забив 11-метровий легендарний «Білий Пеле» Зіку.
1990 — жахлива поразка в 1/8 фіналу від аргентинців. Бразильці протягом всієї гри демонстрували атакувальний футбол, раз за разом штурмували ворота супротивника, але так і не змогли їх вразити. На останніх хвилинах матчу Клаудіо Каніджа після контратаки забив вирішальний гол. 1:0 на користь Аргентини.
Чемпіонат у США 1994 року. Через 24 роки знову перемога Бразилії: після важкого фіналу проти збірної Італії бразильці змогли виграти в серії післяматчевих пенальті 3:2. У складі Бразилії особливо виділялися нападники Ромаріу, Бебето, голкіпер Таффарел, півзахисник і капітан команди Дунга, захисники Кафу, Бранко.
Чемпіонат у Франції 1998 року: у складі Селесао зірковий «зубастик» Роналду. Бразилія знову дійшла до фіналу, однак зазнала поразки від хазяїв поля 0:3. Два голи, що поклали початок розгрому, після подач із кутових забив лідер збірні Франції Зінедін Зідан.
2002, Японія/Південна Корея: Бразилія продовжила демонструвати чудову гру й втретє поспіль вийшла в фінал світової першості. У фіналі вони вперше зустрілися зі своїм головним конкурентом збірною Німеччини й завдали німцям поразки — 2:0. Ворота Німеччини захищав зірковий голкіпер Олівер Кан, що протягом чемпіонату показував відмінну гру, однак у фіналі зробив фатальну помилку й пропустив простий м'яч. Найкращим бомбардиром першості став Роналду (8 м'ячів). У складі пентакампеонів грав ряд майстрів екстракласу, таких як Роналдінью, Роберто Карлос, Діда, Рівалдо, Кафу, Лусіу й ін.
2006, Німеччина: Цей чемпіонат завершив серію сильних виступів збірної. Попри зоряний склад, команда підійшла до першості незіграною й у слабкій формі (наприклад, на думку багатьох журналістів, легендарний Роналду мав надлишок ваги). Після ряду перемог Бразилія в 1/4 фіналу зазнала поразки від французької збірної 0:1.
На чемпіонаті світу 2010 бразильці без проблем пройшли груповий раунд здобувши дві перемоги та ще один матч зіграли внічию з португальцями 0:0. У 1/8 фіналі досить легко переграли чилійців 3:0. Чвертьфінал з Нідерландами почався, як найкраще для жовто-зелених, вже на десятій хвилині Робінью відкрив рахунок та в другому таймі Снейдер, двічі розписавшись в воротах Жуліо Сезара, відправив п'ятиразових чемпіонів світу додому.
Невдало виступили бразильці на Кубку Америки 2011, причому проблеми почались для них на груповому етапі, де вони здолали лише аутсайдера групи збірну Еквадору 4:2, а у чвертьфіналі поступились в серії пенальті, основний час та додатковий завершились з рахунком 0:0, збірній Парагваю 0:2.
Домашній чемпіонат світу 2014 року продовжив серію невдалих турнірів для збірної Бразилії. Якщо груповий етап жовто-зелені пройшли без проблем дві перемоги над Хорватією 3:1 та Камеруном 4:1 і одна нічия з мексиканцями 0:0, то в 1/8 фіналу лише по пенальті здолали чилійців 1:1 (3:2), у чвертьфіналі здолали колумбійців 2:1. Жах для господарів розпочався в півфіналі проти німців, гра відбулася 8 липня 2014 року на стадіоні «Мінейран» у Белу-Оризонті в присутності 58 141 глядача і закінчилася сенсаційним розгромом 5-разових чемпіонів світу з рахунком 1:7. Матч за третє місце також завершився розгромом від голландців 0:3 та отримав назву «Гаррінчасо» за аналогією з Мараканасо та щойно пережитим Мінейрасо.
Два наступних розіграші Кубку Америки 2015 та 2016 років також принесли прихильникам збірної розчарування. На груповому етапі 2015 року бразильці посіли перше місце, програвши колумбійцям та обігравши з великими труднощами Перу, причому переможний гол вони забили в доданий арбітром час (2:1) та з тим самим рахунком переграли Венесуелу. У чвертьфіналі поступились парагвайцям по пенальті 3:4 (основний час завершився внічию 1:1). А на турнірі 2016 року навіть не вийшли з групи, здолавши лише збірну Гаїті 7:1. Після цього матчу подав у відставку головний тренер збірної Дунга, який очолював збірну з 2014 року.
| Чемпіонати світу з футболу | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Раунд | Місце | І | В | Н | П | М+ | М- | Склад |
 1930 | 1-й раунд | 6 | 2 | 1 | 0 | 1 | 5 | 2 | склад |
 1934 | 1/8 фінала | 14 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 3 | склад |
.svg){kind=small} 1938 | третє місце | 3 | 5 | 3 | 1 | 1 | 14 | 11 | склад |
| 1950 | друге місце | 2 | 6 | 4 | 1 | 1 | 22 | 6 | склад |
.svg){kind=small} 1954 | чвертьфінал | 5 | 3 | 1 | 1 | 1 | 8 | 5 | склад |
 1958 | чемпіон | 1 | 6 | 5 | 1 | 0 | 16 | 4 | склад |
 1962 | чемпіон | 1 | 6 | 5 | 1 | 0 | 14 | 5 | склад |
 1966 | груповий етап | 11 | 3 | 1 | 0 | 2 | 4 | 6 | склад |
 1970 | чемпіон | 1 | 6 | 6 | 0 | 0 | 19 | 7 | склад |
| 1974 | півфінал | 4 | 7 | 3 | 2 | 2 | 6 | 4 | склад |
 1978 | третє місце | 3 | 7 | 4 | 3 | 0 | 10 | 3 | склад |
 1982 | 2-й раунд | 5 | 5 | 4 | 0 | 1 | 15 | 6 | склад |
| 1986 | чвертьфінал | 5 | 5 | 4 | 1 | 0 | 10 | 1 | склад |
| 1990 | 1/8 фінала | 9 | 4 | 3 | 0 | 1 | 4 | 2 | склад |
 1994 | чемпіон | 1 | 7 | 5 | 2 | 0 | 11 | 3 | склад |
 1998 | друге місце | 2 | 7 | 4 | 1 | 2 | 14 | 10 | склад |
  2002 | чемпіон | 1 | 7 | 7 | 0 | 0 | 18 | 4 | склад |
| 2006 | чвертьфінал | 5 | 5 | 4 | 0 | 1 | 10 | 2 | склад |
 2010 | чвертьфінал | 6 | 5 | 3 | 1 | 1 | 9 | 4 | склад |
| 2014 | 4-е місце | 4 | 7 | 3 | 2 | 2 | 11 | 14 | склад |
 2018 | чвертьфінал | 6 | 5 | 3 | 1 | 1 | 8 | 3 | склад |
 2022 | чвертьфінал | 7 | 5 | 3 | 1 | 1 | 8 | 3 | склад |
| Усього | 5 титулів | 22/22 | 114 | 76 | 19 | 19 | 237 | 108 | — |
- — країна-господар фінального турніру
- Чемпіон (9): 1919, 1922, 1949, 1989, 1997, 1999, 2004, 2007 та 2019.
- 2-е місце (12): 1921, 1925, 1937, 1945, 1946, 1953, 1957, 1959 (квітень), 1983, 1991, 1995 та 2021.
- 3-є місце (5): 1916, 1917, 1920, 1942, 1959 (грудень).
- 4-е місце (3): 1923, 1956 і 1963.
- 1/2 фіналу (2): 1975 і 1979.
- 1/4 фіналу (4): 1993, 2001, 2011 і 2015.
Бразилія відмовилась брати участь у 10 чемпіонатах: 1924, 1926, 1927, 1929, 1935, 1939, 1941, 1947, 1955 і 1967.
Наступні 26 гравці були оголошені у списку збірної для участі у ЧС-2022.
Матчі та голи вірні станом на 27 вересня 2022 року, після матчу проти Тунісу.
|
Станом на 9 вересня 2023
|
Домашня
         1914–1917 |     1917 |  1917 | 1917 |    1918–1919 |     1919–1938 |  1945–1949 |      1954–1974 |
     1978 |   1986–1990 |      1988 Olympics |    1994–1997 |     1997 |  1998–2001 |    2002–2004 |     2004–2006 |
   2006–2007 |    2007–2010 |      2010–2011 |  2011–2012 |    2012–2013 |      2013–2014 |    2014–2016 |    2016– |
Виїзна
| 1938–1948 |     1949–1953 |    1958 |      1994 |     1997 |   2002–2004 |    2004–2006 |    2007–2010 |
     2010–2011 |  2011–2012 |    2012–2013 |      2013–2014 |    2014–2016 |     2016– |
- ↑ а б The FIFA/Coca-Cola World Ranking. FIFA. 4 квітня 2024. Процитовано 4 квітня 2024.
- Бразильська конфедерація футболу (порт.)
- http://www.sambafoot.co.uk/ [Архівовано 16 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Історія команд: Бразильський футбол — гра заради видовищ [Архівовано 27 травня 2013 у Wayback Machine.]
- 24 факти про збірну Бразилії. Частина 1 [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.], 24 факти про збірну Бразилії. Частина 2 [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| |
| |
| |
| |
.svg){kind=small}