Зноба Іван Степанович

Зноба Іван Степанович

Пам'ятник Тарасові Шевченку в Хмельницькому
Народився 25 листопада 1903(1903-11-25)
с. Новомиколаївка, Катеринославська губернія
Помер 10 вересня 1990(1990-09-10) (86 років)
Київ
Національність українець
Громадянство СРСР СРСР
Жанр Станкове мистецтво
Монументальне мистецтво
Навчання Київський художній інститут
Вплив на Зноба Валентин Іванович
Працював у містах Київ, Ленінград, Дніпропетровськ, Хмельницький

Іван Степанович Зноба (25 листопада 1903, с. Новомиколаївка, Катеринославська губернія — 10 вересня 1990, Київ) — український художник, скульптор. Член спілки художників СРСР, засновник Дніпропетровського відділення Спілки художників України.[1] Засновник династії українських скульпторів: батько та вчитель народного художника України Зноби Валентина Івановича; дід скульптора Миколи Зноби.

Життєпис

[ред. | ред. код]
монумент Жовтневої революції у Києві
Могила Івана Зноби, Байкове кладовище

Народився 25 листопада 1903 року у с. Новомиколаївка на Катеринославщині. У 1935⁣ — ⁣1941 роках вчився у Київському художньому інституті у М. Гельмана та Л. Шервуда. Працював у галузі станкової та монументальної скульптури. Серед найвідоміших творів:

Він є автором пам'ятників Т. Г. Шевченку в Дніпрі та Хмельницькому, пам'ятнику відомому революціонеру І. В. Бабушкіну в Ленінграді, меморіальної дошки Ломоносову М. В., встановленій на будинку циркульного корпусу НаУКМА, пам'ятника Володимирові Леніну у Дрогобичі (1980, арх. Є. Федоришин і Є. Хомик).[2]

Помер на 87-му році життя 10 вересня 1990 року у Києві. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 33, 50°25′3.05″ пн. ш. 30°30′4.93″ сх. д. / 50.41751° пн. ш. 30.50137° сх. д. / 50.41751; 30.50137).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Продюсерський центр Бойко. Архів оригіналу за 22 грудня 2009. Процитовано 23 квітня 2010.
  2. Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 325.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]