Золота доба Іспанії

Резиденція іспанських Габсбургів — монастир Ескоріал
Дієго Веласкес. «Здача Бреди» (1635), Прадо

Золота доба Іспанії (ісп. Siglo de Oro ісп. вимова: [ˈsiɣlo ðe ˈoɾo]) — видатний культурний підйом в історії Іспанії, який припав на XVI і на першу половину XVII століття.

Іспанська держава утворилася наприкінці XV століття шляхом династичного шлюбу «католицьких величностей» Кастилії і Арагону. У Добу великих географічних відкриттів складається колоніальна імперія Іспанських Габсбургів, над якою, за відомою приказкою того часу, ніколи не заходило сонце. Одночасно Іспанії вдалося зміцнити свої позиції в Європі. Іспанська і португальська корона з'єдналися в династичній унії, до складу Іспанії увійшли найбагатші землі Європи — Бургундські Нідерланди, експансія в Італії призвела до іспанізації Меццоджорно.

Політико-економічний підйом призвів до того, що в період Контрреформації Іспанія опинилася в ролі культурного флагмана всієї католицької Європи, залишивши після себе цілий ряд видатних культурних звершень:

Хронологічні межі Золотої доби в політичному й культурному сенсах не збігаються: Іспанія мала статус великої держави з моменту відкриття Колумбом Америки та до Піренейського миру 1659 року, а золоте століття іспанської культури обчислюється з публікації роману «Ласарільо з Тормеса» (1554) до смерті останнього з класичних іспанських письменників, Кальдерона, в 1681 році. Єдиної думки про часові рамки періоду в історіографії не сформувалося.

Література

[ред. | ред. код]
  • Henry Kamen. Golden Age Spain. 2nd edition. Palgrave Macmillan, 2005. ISBN 9781403933379.
  • Joan Sureda. Golden Age of Spain: Painting, Sculpture, Architecture. Vendome Press, 2008. ISBN 9780865651982.
  • Antonio Domínguez Ortiz. The Golden Age of Spain, 1516—1659. Basic Books, 1971.