Зубанов Володимир Олександрович

Зубанов Володимир Олександрович
Народився15 серпня 1957(1957-08-15)[1] (67 років)
Харцизьк, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьполітик
Посаданародний депутат України[2], народний депутат України[3] і народний депутат України[4]
ПартіяПартія регіонів
Нагороди
орден «За заслуги» II ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Зубанов Володимир Олександрович (нар. 15 серпня 1957, м. Харцизьк, Донецька область) — український політик. Член Партії регіонів (з 2005). Радник Президента України (в 2013–2015 pp.).

Народився 15 серпня 1957 р. в місті Харцизьк Донецької області.

Освіта

[ред. | ред. код]

1975–1980 Комунарський гірничо-металургійний інститут, спеціальність «Електричні апарати», кваліфікація інженер-електромеханік.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Трудова діяльність пов'язана із Харцизьким сталедротово-канатним заводом — найбільшим підприємством України з виробництва сталевого дроту, канатів, металевого корду.

Після закінчення школи у 1974 році почав трудову діяльність на Харцизькому сталедротово-канатному заводі (ВАТ «Силур») учнем слюсаря. На завод повернувся і після закінчення інституту. Пройшов шлях від майстра до начальника сталедротового цеху.

У 1990 році його було призначено заступником директора з економіки, у 1993 році — директором з економіки i фінансів, а у 1998 році — першим заступником генерального директора заводу.

У 1999 році Володимир Зубанов став головою Правління — Генеральним директором ВАТ «Силур».

Політична і громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Державні нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» II ст. (24 серпня 2012) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 21-ї річниці незалежності України[5]

Звинувачення у плагіаті

[ред. | ред. код]

Олена Русина, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, у статті «„Проффессоры“ на марші. Плагіат із Вікіпедії і дива перекладу з російської», опублікованій 31 жовтня 2011 інтернет-виданням «Українська правда»[6], звинувачує Володимира Зубанова, який є головним редактором і упорядником видання «Україна — Європа: Хронологія розвитку. 1500–1800 рр.» (К.: Кріон, 2010), що вийшло у рамках проєкту «Україна: історія великого народу», у порушенні ліцензій, що застосовані у Вікіпедії, при передрукові матеріалів цієї інтернет-енциклопедії.

У цій же статті говориться про застосування авторами зазначеної книги «сирих» автоперекладів з російської і англійської Вікіпедій — без належного наступного літературного редагування[6]. Зокрема, завдяки нередагованому автоперекладу ім'я іспанського художника Ель Греко трансформувалося в «Ялина Греко», німецько-угорський художник Бенджамін фон Блок став «Бенджаміном геть Блоком», німецький художник Еренштраль — «Ехренстрахлом», польський художник Єжи Сємігіновський — «Джерзі Семігіновським». Амеріго Веспуччі назвали «головним пілотом (штурманом) Іспанії». Найзнаменитіша площа Лондона Трафальгарська (англ. Trafalgar Square) в перекладі стала сквером.

Погляди

[ред. | ред. код]

5 червня 2012 голосував за проєкт Закону України «Про засади державної мовної політики», який посилює статус російської мови[7].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Одружений, має двох дітей.

Деякі праці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Бібліотека КонгресуLibrary of Congress.
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  4. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  5. Указ Президента України від 24 серпня 2012 року № 500/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. а б Олена Русина: «„Проффессоры“ на марші. Плагіат із Вікіпедії і дива перекладу з російської». Архів оригіналу за 24 листопада 2011. Процитовано 21 листопада 2011.
  7. Поіменне голосування про проект Закону про засади державної мовної політики (№ 9073) — за основу. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 18 червня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]