Зцілення десяти прокажених
Зцілення десяти прокажених — євангельська подія, одно з чудес Ісуса Христа описана у Євангелії від Луки: Лк. 17:11-19.
Подія[ред. | ред. код]
Згідно з євангельською розповіддю, Ісус під час своєї останньої подорожі до Єрусалиму, між Самарією і Галілеєю був близько одного села. До нього наблизились десять прокажених, які з приписаної відстані кричали до нього, щоби він змилосердився над ними.
Тільки один з них повернувся, славлячи господа, подякувати Ісусові. А був це самаритянин. Ісусові подобалася вдячність цього чужинця і він підкреслив, що тільки той відчув обов'язок вдячності і запевнив його, що віра спасла його.
Посилання[ред. | ред. код]
- https://bibliya.in.ua/index.php/site/index [Архівовано 13 травня 2021 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зцілення десяти прокажених |
Джерела[ред. | ред. код]
- Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
- Джузеппе Ріцціотті. Життя Ісуса Христа. Видання Українського католицького університету ім. св. Климента Папи. Том XLIX-L. Рим. 1979. ст. 499.