Зінченко Валентин Миколайович
| Валентин Миколайович Зінченко | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Народження | 25 серпня 1923 Первомайськ | ||||||
| Смерть | 8 жовтня 1986 (63 роки) Київ, Українська РСР, СРСР | ||||||
| Поховання | Берковецьке кладовище | ||||||
| Країна |  СРСР | ||||||
| Вид збройних сил |  ВПС СРСР | ||||||
| Рід військ | Штурмова авіація | ||||||
| Освіта | Tambov Military Aviation School of Pilotsd (1942) і Київський технологічний інститут харчової промисловості (1953) | ||||||
| Роки служби | 1940–1946 | ||||||
| Партія | КПРС | ||||||
| Звання |  Старший лейтенант | ||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Зі́нченко Валенти́н Микола́йович (нар. 25 серпня 1923, Первомайськ — 8 жовтня 1986) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 25 серпня 1923 року в селищі Первомайську (нині місто Луганської області) в родині робітника. Українець. З 1925 року жив в місті Єнакієвому Донецької області. Закінчив вісім класів середньої школи і аероклуб.
У 1940 році призваний до лав Червоної Армії. У 1942 році закінчив Тамбовську військово-авіаційну школу пілотів. У боях німецько-радянської війни з липня 1943 року. Воював на 3-му Українському фронті. Член ВКП (б) з 1944 року.
До квітня 1945 року льотчик 166-го гвардійського штурмового авіаційного полку 10-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 17-ї повітряної армії гвардії лейтенант В. М. Зінченко зробив 102 бойових вильоти на розвідку і штурмовку живої сили і техніки противника. Кожен з них закінчувався відмінним виконанням завдання.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії лейтенанту Валентину Миколайовичу Зінченку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8987).
З 1946 року старший лейтенант В. М. Зінченко — в запасі. У 1953 році закінчив Київський технологічний інститут харчової промисловості. Працював на ряді хлібокомбінатів Донецька, Краснодона, Старобільська і Єнакієвого. Жив у Києві. Помер 8 жовтня 1986 року. Похований на міському кладовищі «Берківцях» в Києві.
Нагороди[ред. | ред. код]
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
У місті Єнакієвому на алеї Героїв Валентину Зінченку встановлена пам'ятна стела.
Джерела[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. — Том 1. — М. : Воениз, 1987. (рос.)
- Кавалеры Золотой Звезды. — Донецк : Донбас, 1976. (рос.)
| |||||||
