Зіньки
| село Зіньки | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Шепетівський район |
| Тер. громада | Білогірська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA68060030240072119 |
| Облікова картка | село Зіньки |
| Основні дані | |
| Населення | 272 |
| Площа | 0,12 км² |
| Густота населення | 2266,67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 30210 |
| Телефонний код | +380 3841 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°9′43″ пн. ш. 26°13′42″ сх. д. / 50.16194° пн. ш. 26.22833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 239 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 30200, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, смт Білогір'я, вул. Шевченка, 44 |
| Карта | |
  Зіньки | |
 Зіньки | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Зіньки́ — село в Україні, у Білогірській селищній громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 272 осіб.
Назва походить від прізвища поміщика Зінька[джерело?].
У книзі Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» про цей населений пункт зазначено:
 |
|  |
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Білогірської селищної громади.[2]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Білогірського району, село увійшло до складу Шепетівського району.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 268 | 98.53% |
| російська | 4 | 1.47% |
| Усього | 272 | 100% |
В селі народився Майборський Володимир Петрович — Герой Радянського Союзу, кулеметник 7-го полку 24-ї стрілецької Залізної дивізії, старшина запасу, почесний громадянин міста Коломиї[5].
Зіньківська (чорна) ковбаса — місцевий делікатес, занесений до енциклопедії гастрономічної спадщини України.[6] Під час копчення змащується свіжозібраною кров'ю. Дуже важлива ця ковбаса для зінківчан, рецепти передають від пращурів. Традиційно подають чорну ковбасу до столу холодною з житнім бездріжджовим хлібом (що випікається в печах на житній заквасці). Для прикраси Великоднього кошика використовують чорну ковбаску. Вона є обов'язковою для зіньківчан. Для святкувань такий як весілля чи хрестини теж обов'язково використовують чорну ковбасу. За ствердженням зіньківчан це старовинний рецепт якому мінімум 600 років. Це сімейна справа, жінки ріжуть м'ясо, виробляють ковбасу. А коптять виключно чоловіки. На фруктових дровах — черешні і вишні і на деревині граба. Печі для копчення виготовлені за старовинним зразком. Проте і нові бочки використовують для копчення. Також раніше для начинення ковбаси використовували лише ручні м'ясорубки, то зараз використовують електричні. Продають і виробляють виключно у селі Зіньки.[7]
- ↑ Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. — Т. 2. — Вінніпег, 1986. — 579 с.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Арсак М. Правда Перемоги і про переможців [Архівовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ «Зіньківська ковбаса» з Хмельниччини занесена до енциклопедії гастроспадщини України
- ↑ Ковчег смаку. Україна
- Паспорт територіальної громади Малоборовицької сільської ради. Процитовано: 2013-11-01
- Прогноз погоди в селі Зіньки [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Дослідження є детальне вивчення, аналіз І класифікація топонімів [Архівовано 21 січня 2018 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Хмельницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
