Єнс Якоб Берцеліус
Єнс Якоб Берцеліус (швед. Jöns Jakob Berzelius, нар. 20 серпня 1779, Лінчепінг, Швеція — пом.7 серпня 1848, Стокгольм, Швеція) — шведський хімік, якого вважають одним із батьків хімії нарівні з Дальтоном, Бойлем і Антуаном Лавуазьє.
Відкрив церій, селен, торій, уперше отримав у вільному стані кремній, титан, тантал, цирконій, визначив атомну вагу 46 відомих на той час хімічних елементів і ввів для них літерні позначення.
Уточнив і розвинув уявлення про атом та електричну спорідненість, запропонувавши першу концепцію хімічної взаємодії — електрохімічну теорію. Берцеліус вважав, що, оскільки солі в розчині під дією електричного струму розкладаються на негативні й позитивні компоненти, всі сполуки повинні складатися з позитивних і негативних частин-радикалів (дуалістична теорія Берцеліуса). Оксиген найбільш електронегативний елемент, і ті елементи, які утворять з ним сполуки з властивостями основ, електропозитивні, а ті, які утворять речовини з кислотними властивостями, електронегативні. Згідно з цим Берцеліус отримав шкалу елементів, першим елементом якої був кисень, потім ішли сірка, азот, фосфор і т. д. з переходом через водень до натрію, калію й інших металів. До 1840-их років, однак, стало ясно, що електрохімічна теорія не може пояснити існування простих двоатомних молекул або реакцію заміщення водню хлором.
Єнс Якоб Берцеліус ввів терміни «органічна хімія», «алотропія», «ізомерія».
У 1807 році Берцеліус здобув звання професора хімії та фармакології в Каролінському інституті. 10 листопада 1829 року Берцеліус став почесним членом Шведської Королівської академії словесності.[8] Нагороджений медаллю Коплі в 1836 році.
- ↑ Jöns Jacob Berzelius
- ↑ Jacob Berzelius
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Берлин, Нильс-Иоган // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. IIIa. — С. 550.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ www.accademiadellescienze.it
- ↑ Matrikel över ledamöter av Kungl. Vitterhetsakademien och Kungl. Vitterhets Historie och Antikvitets akademien, Bengt Hildebrand (1753-1953), Margit Engström och Åke Lilliestam (1954-1990), Stockholm 1992 ISBN 91-7402-227-X s. 31
- Берцеліус // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- List of works by Berzelius [Архівовано 1 січня 2019 у Wayback Machine.] (301 items as of access date 2011-12-29)
- Online works [Архівовано 17 жовтня 2007 у Wayback Machine.] at Project Runeberg
- Online correspondence between Berzelius and Sir Humphry Davy [Архівовано 30 вересня 2018 у Wayback Machine.] on Wikisource (англ.) (фр.)
- Online works [Архівовано 7 червня 2015 у Wayback Machine.] on Gallica (фр.) (швед.) (27 items as of access date 2011-12-29)
- Nordisk familjebok (1905), band 3, s. 90–96 [Архівовано 5 травня 2019 у Wayback Machine.] (швед.)
- Digital edition of "Lehrbuch der Chemie" 1823/1824 [Архівовано 11 вересня 2019 у Wayback Machine.] by the University and State Library Düsseldorf
- Digital edition of "Das saidschitzer Bitterwasser : chemisch untersucht" 1840 [Архівовано 11 вересня 2019 у Wayback Machine.] by the University and State Library Düsseldorf
- Digital edition of "Aus Jac. Berzelius' und Gustav Magnus' Briefwechsel in den Jahren 1828 - 1847" 1900 [Архівовано 11 вересня 2019 у Wayback Machine.] by the University and State Library Düsseldorf
 | Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |