Йоахім фон Ріббентроп
| Йоахім фон Ріббентроп Ulrich Friedrich Wilhelm Joachim von Ribbentrop | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Попередник: | Константин фон Нейрат | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Наступник: | Артур Зейсс-Інкварт | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ім'я при народженні: | нім. Ulrich Friedrich Wilhelm Joachim Ribbentrop | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження: | 30 квітня 1893[1][2][…] Везель, Німеччина[4] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть: | 16 жовтня 1946[1][2][…] (53 роки) Nuremberg Court Prisond[5] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Причина смерті: | повішення | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання: | Венцбахd | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національність: | німці | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна: | Німеччина | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Освіта: | Lycée Fabertd | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Партія: | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Рід: | Ribbentropd[6] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Батько: | Richard Ribbentropd[7] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мати: | Johanne Sophie Hertwigd[7] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Шлюб: | Annelies von Ribbentropd | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діти: | Рудольф, Адольф, Бартольд, Беттіна, Урсула | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Військова служба | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Роки служби: | 1914-1945 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання: | Старший лейтенант | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Автограф: |  | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди: |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Йоахім фон Ріббентроп (нім. Ulrich Friedrich Wilhelm Joachim von Ribbentrop, 30 квітня 1893, Везель — 16 жовтня 1946, Нюрнберг) — міністр закордонних справ Німеччини (1938—1945), радник Адольфа Гітлера з зовнішньої політики, обергруппенфюрер СС.
Народився в місті Везель (Рейнська Пруссія) в сім'ї офіцера Ріхарда Ульріха Фрідріха Йоахіма Ріббентропа. В 1910 Ріббентроп переїхав в Канаду, де заснував компанію, що імпортувала вина з Німецької імперії. Під час Першої світової війни повернувся в Німецьку імперію, щоб взяти участь в бойових діях: восени 1914 року він вступив до 125-го гусарського полку. На війні Ріббентроп дослужився до звання старшого лейтенанта, був нагороджений Залізним Хрестом[8]. Служив на Східному, а потім на Західному фронті. У 1918 Ріббентропа спрямували до Константинополя, (тепер Стамбул, Туреччина) як офіцера Генерального штабу.
Познайомився з Гітлером в кінці 1932, коли надав йому свою віллу для проведення таємних переговорів з фон Папеном. Пізніше вступив до Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини, а потім і до СС. 30 травня 1933 року Ріббентроп отримав звання штандартенфюрера СС.
В лютому 1938 року був призначений міністром закордонних справ Німеччини.
23 серпня 1939 у Москві народний комісар закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов та міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп підписали таємний додатковий протокол (пакт Молотова — Ріббентропа) до договору про ненапад між СРСР та Третім Рейхом.
22 червня 1941 року о 4:00 Йоахім фон Ріббентроп вручив меморандум радянському послу в Берліні В. Деканозову, в якому post factum виклав причини німецького нападу на СРСР. У СРСР цей документ ніколи не оприлюднювався[9].
Американський військовий психолог Густав Гілберт під час Нюрнберзького процесу мав змогу вивчати нацистських лідерів, в тому числі їх інтелект за допомогою німецької версії IQ-тесту Векслера. Ріббентроп набрав 129 балів, що було 10-им найбільшим значенням з-поміж нацистських лідерів. Згадки про це увійшли до опублікованих мемуарів Гілберта «Нюрнберзький щоденник».
16 жовтня 1946 р. страчений за вироком Нюрнберзького процесу.
Останніми його словами були:
Боже, бережи Німеччину. Боже, будь милостивий до моєї душі. Моє останнє бажання, щоби Німеччина знову здобула свою єдність, щоб взаєморозуміння між Сходом та Заходом вело до миру на Землі. Оригінальний текст (нім.)Gott schütze Deutschland. Gott sei meiner Seele gnädig. Mein letzter Wunsch ist, dass Deutschland seine Einheit wiederfindet, dass eine Verständigung zwischen Ost und West kommt für den Frieden der Welt.
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го класу
- Ганзейський Хрест (Гамбург)
- Орден Білого Сокола, лицарський хрест 2-го класу з мечами
- Орден дому Саксен-Ернестіне, лицарський хрест 2-го класу з мечами
- Військова медаль (Османська імперія)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Почесний кут старих бійців
- Орден дому Саксен-Ернестіне, золота медаль заслуг із мечами на кільці (1935)
- Йольський свічник (16 грудня 1935)
- Німецький Олімпійський знак 1-го класу
- Кільце «Мертва голова»
- Почесна шпага рейхсфюрера СС
- Почесний знак Німецького Червоного Хреста, великий хрест
- Золотий партійний знак НСДАП (30 січня 1937)
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Медаль «За вислугу років в НСДАП» в бронзі та сріблі (15 років)
- Великий хрест ордена Німецького Орла в золоті
- Данцигський хрест 1-го класу
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу
- Орден Заслуг (Угорщина), великий хрест особливого ступеня із короною Святого Іштвана і зіркою з діамантами (1938) — нагороджений Міклошем Горті одночасно з Германом Герінгом.
- Імперський орден Ярма та Стріл, великий хрест із великим ланцюгом (Іспанія) (17 червня 1940)
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (серпень 1940) — за Другий Віденський арбітраж.
- Орден Вранішнього Сонця, великий хрест із квіткою павлонії (Японія) (1940)
- Орден Князя Прібіни, великий хрест (Словаччина) (1941)
- Орден Данеброг, великий хрест з діамантами і орденським ланцюгом (Данія) (1941)
- Великий хрест ордена Білої троянди з ланцюгом (Фінляндія) (1942)
- Орден Кароля I, великий хрест (Румунія) (1942)
- Орден Корони короля Звоніміра, великий хрест з дубовим вінком (Хорватія) (1942)
- Вищий орден Святого Благовіщення з ланцюгом (Італія) (22 травня 1943)
- Кавалер Великого хреста ордена Святих Маврикія та Лазаря (Італія) (22 травня 1943)
- Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії (22 травня 1943)
- Орден Святої Корони, великий хрест з військовою відзнакою і мечами (Угорщина; 1944)
- Орден «Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій» (Болгарія)
- Орден Зірки Румунії, великий хрест
- Орден «Nischan al-Ismail», великий хрест (Єгипет)
- Орден Ізабелли Католички, кавалер ланцюга (Іспанія)
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б http://www.nndb.com/people/919/000087658/
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118600192 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Andrus B. C. I was the Nuremberg jailer — first — NY: Coward-McCann, Inc., 1969. — 210 p.
- ↑ Архів преси XX століття — 1908.
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ Michael Bloch. Ribbentrop [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Crown Publishing[en], New York, 1992, 528 p. ISBN 0-517-59310-6. P. 8. // Bantam Press[en], London — New York — Toronto, 1992, 1994, XIV + 530 p. [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] ISBN 0-593-03635-2
- ↑ Владислав Гриневич. Роздуми про пам'ять Другої світової війни в Європі [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня, № 46 (826), 11-17 грудня 2010
- В. І. Головченко. Ріббентроп Іоахім // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
Герман Герінг · Франц фон Папен · Константін фон Нейрат · Йоахім фон Ріббентроп · Мартін Борман · Пауль Йозеф Геббельс · Вільгельм Фрік · Рудольф Гесс · Людвиг Шверин фон Крозиг · Альфред Хугенберг · Курт Шмітт · Ялмар Шахт · Вальтер Функ · Франц Зельдте · Франц Гюртнер · Франц Шлегельбергер · Отто Георг Тірак · Вернер фон Бломберг · Вільгельм Кейтель · Пауль фон Ельц-Рюбенах · Юліус Дорпмюллер · Вільгельм Онезорге · Ріхард Дарре · Герберт Бакке · Бернгард Руст · Фріц Тодт · Альберт Шпеєр · Альфред Розенберг · Ганс Керрл · Герман Мюс · Отто Мейснер · Ганс Генріх Ламмерс · Карл Герман Франк · Ернст Рем | |
Усі члени кабінету належали до НСДАП, за виключенням тих, хто номінально вважався незалежним |
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| Смертна кара | Мартін Борман (заочно) • Герман Герінг (покінчив з собою) • Фріц Заукель • Артур Зейсс-Інкварт • Альфред Йодль • Ернст Кальтенбруннер • Вільгельм Кейтель • Йоахім фон Ріббентроп • Альфред Розенберг • Ганс Франк • Вільгельм Фрік • Юліус Штрайхер |  |
|---|---|---|
| Довічне позбавлення волі | ||
| 20 років ПВ | ||
| 15 років ПВ | ||
| 10 років ПВ | ||
| Виправдані | ||
| Рішення не прийнято | ||
| Внесені до списку обвинувачених, але не постали перед судом | Мартін Борман (пропав безвісти) • Густав Крупп (за станом здоров'я) • Роберт Лей (покінчив з собою) | |
