Йоган Гальтунг

Йоган Гальтунг
норв. Johan Galtung
Народився24 жовтня 1930(1930-10-24)[2][3]
Осло, Норвегія[4]
Помер17 лютого 2024(2024-02-17)[1] (93 роки)
Берум, Акерсгус, Норвегія[5]
Країна Норвегія[6]
Діяльністьматематик, політолог, соціолог, викладач університету, письменник
Галузьміжнародні відносини, вивчення проблем світу та вирішення конфліктів, політологія[7], математика[7], соціологія[7], література[7], мир[7] і конфлікт[7]
Alma materУніверситет Осло
Науковий ступіньmagister degreed[8] (1957)
Знання мованглійська[9], німецька[10] і норвезька[10]
ЗакладГронінгенський університет, Університет Квансей Ґакуінd, Міжнародний християнський університетd, Sōka Universityd, Chuo Universityd і Університет Ріцумейкан
ЧленствоНорвезька академія наук
БатькоAugust Galtungd[11]
МатиHelga Holmboed[11]
У шлюбі зIngrid Eided[12]
ДітиAndreas Galtungd
Нагороди
IMDbID 3547565

Йоган Гальтунг (норв. Johan Galtung; 24 жовтня 1930, Осло — 17 лютого 2024) — норвезький соціолог, математик, засновник дисципліни «дослідження миру та конфліктів»[13]. Його ще  називають «батьком досліджень миру»[14].

Один із основних засновників Інституту дослідження миру Осло (анг. The Peace Research Institute Oslo) у 1959 році, який Йоган Гальтунг очолював до 1970 року. Також створив журнал дослідження миру (анг. The Journal of Peace Reaserch) в 1964 році. У 1969 році став очільником першої в світі кафедри Дослідження миру та конфліктів в університеті Осло, звідки пішов у відставку у 1977 році[15]. Після цього продовжував викладати у низці інших університетів. Серед яких Гавайський університет, де був професором протягом 1993—2000 рр[16].  У 1993 році разом зі своює дружиною Фуміко Нішімура заснував ТРАНСЕНД, організацію, що займається питаннями трансформації конфліктів мирними засобами[14].

Серед основних концепцій та ідей, які він створив: різниця між негативним та позитивним миром, структурне насильство, теорії щодо конфліктів та їхнього вирішення, концепт миротворчості, структурна теорія імперіалізму та теорія, що розглядає Сполучені Штати Америки як республіку і як імперію одночасно[17].

У 1987 році нагороджений премією «За правильний спосіб життя» («Альтернативна Нобелівська премія») за «систематичне і міждисциплінарне вивчення умов, які можуть призвести до миру»[18].

Походження

[ред. | ред. код]

Йоган Гальтунг народився в Осло. Його батько та дідусь були лікарями, а матір медсестрою. Постійне перебування у медицинському колі серед різноманітних термінів вплинуло на його дослідження. Так він запозичив з медичної науки модель «діагноз-прогноз-терапія» для своєї моделі досліджень миру та вирішення конфліктів[14].

Йоган Гальтунг одружений двічі. Першою його дружиною була Інгрід Ейде, з якою вони мають двох дітей Гаральда та Андреаса Гальтунга. Теперішня дружина — це Фуміко Нішімура, від якої він теж має двох дітей Ірен та Фредеріка Гальтунга[19].

У 1956 р. здобув ступінь кандидата математичних наук, а в 1957 р. — соціології. У 1975 році отримав перший з тринадцяти почесних докторатів Університету Осло[14].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Після закінчення навчання в Університеті Осло, Йоган Гальтунг переїхав у Нью-Йорк, де він працював у Колумбійському університеті асистентом кафедри соціології. На той час, йому було тільки 27 років. Його менторами були Пауль Лазарсфельд та Роберт Кінг Мертон. Після викладання він повернувся до Осло, де заснував Інститут дослідження миру Осло, який з департаменту, що підпорядковувася Норвезькому інституту соціальних досліджень перетворився у самостійний дослідницький інститут[14].

У 1964 році висунув пропозицію про створення при Інституті досліджень миру Осло першого академічного журналу, що був би присвячений дослідженню миру, яким і став Журнал досліджень миру. Того ж таки року, Йоган Гальтунг посприяв заснуванню Міжнародної асоціації досліджень миру[18]. У 1969 році він покидає позицію директора Інституту досліджень миру Осло, щоб почати викладати в університеті Осло, де він перебував до 1978 року[20].

Після цього він допоміг заснувати міжуніверситетський центр у Дубровику, де протягом чотирьох років був генеральним директором. Крім викладання в університеті Осло, Йоган Гальтунг також був професором ряду інших університетів, які розташовувались в Берліні, Франкфурті, Цюріху, Берні, а також працював у Принстонському університеті США, університеті Віттена/Гердеке, Європейському університеті миру та університеті Тромсе[18].

Йоган Гальтунг також зіграв роль в заснуванні першої Всесвітньої академії миру, академічної інституції, що розташована в Швейцарії[18].

Крім того він був консультантом цілої низки агенств ООН: ЮНЕСКО, ЮНКТАД, ВООЗ, МОП, ФАО, ПРООН, ЮНЕП, ЮНІДО[18].

Основні ідеї

[ред. | ред. код]

Концепти, сформовані Йоганом Гальтунгом:

  • структурне насильство
  • негативний та позитивний мир
  • трикутна взаємопов'язана теорія насильства: структурно-культурно-поведінкова
  • ТРАНСЕНД метод складається з трьох кроків:

1) діалог з усіма конфліктуючими сторонами окремо. При цьому важливо зрозуміти їхні цілі та страхи та заробити довіру

2) розрізнення між легітимними цілями, що підтверджують людські потреби, та нелегітимними, що порушують потреби. Все, що ми вимагаємо від інших ми повинні бути готові надати їх іншим.

3) усунути розри мід законними, але суперечливими цілями за допомогою рішень, що втілюють творчість, емпатію та ненасилля[21].

Структурне насильство

[ред. | ред. код]

Структурне насильство — концепт введений Йоганом Гальтунгом. Вперше автор згадує та описує його у статті «Насильство, мир та дослідження миру»[22], де протиставляє його персональному виду насильства.

Важлива характеристика структурного насильства — неможливість або складність прив'язати акт насильства до однієї конкретної особи. Місце особи займає певна структура, яка стає вбудованою у насильство[22].

Йоган Гальтунг вважає можливим зверенення до структурного насильства як до соціальної несправедливості. Такий погляд на структурне насильство стає зрозумілим, коли взяти до уваги те, що своєрідною формулою такого типу насильства є нерівність[22]. Влада чи система, яка застосовує структурне насильство намагається закріпити різними засобами нерівність у суспільстві, зберегти все на чітко визначених місцях, підпорядкувати все певній ієрархії. Для структурного насильства характерний нерівномірний розподіл влади, яка вирішує як повинні розподілятись ресурси.

Крім відсутності актора, що вчиняє насильство, структурне насильство також відбувається на більш прихованому рівні ніж персональне[22].

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Gandhi's Political Ethics (1955)
  • Theory and Methods of Social Research (1967)
  • Violence, Peace and Peace Research (1969)
  • Human Rights in Another Key (1994)
  • Peace By Peaceful Means (1996)
  • 50 Years: 100 Peace and Conflict Perspectives (2008)
  • A Theory of Conflict: Overcoming Direct Violence (2010)
  • Theory of Civilization: Overcoming Cultural Violence (2012)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Fredsforsker Johan Galtung er død — 1995.
  2. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ Munzinger Personen
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118537415 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Johan Galtung er død — 2024.
  6. ↑ LIBRIS — 2012.
  7. ↑ а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  8. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  9. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  10. ↑ а б CONOR.Sl
  11. ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
  12. ↑ Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
  13. ↑ Verfasser, Brewer, John D. Peace Processes A Sociological Approach. ISBN 978-0-7456-7552-7. OCLC 899160263.
  14. ↑ а б в г д Interview - Johan Galtung. E-International Relations (амер.). 27 травня 2014. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 26 квітня 2021.
  15. ↑ Oslo (PRIO), Peace Pesearch Institute. Johan Galtung. www.prio.org (англ.). Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
  16. ↑ Public Lecture: "Seeking Peace from Resolving Conflict between Buddhists and Muslims in Myanmar and Sri Lanka" by Prof. Dr. Johan Galtung. web.archive.org. 3 червня 2015. Архів оригіналу за 3 червня 2015. Процитовано 26 квітня 2021.
  17. ↑ Johan Galtung, World-Renowned Founder of Peace Studies, joins Vesalius College. Vesalius College (амер.). 18 травня 2017. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
  18. ↑ а б в г д Johan Galtung. The Right Livelihood Foundation (брит.). Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
  19. ↑ Ancestors of Inge Bjørnvall Arnesen Johan Vincent Galtung. web.archive.org. 3 серпня 2008. Архів оригіналу за 3 серпня 2008. Процитовано 26 квітня 2021.
  20. ↑ Project. web.archive.org. 28 травня 2008. Архів оригіналу за 28 травня 2008. Процитовано 26 квітня 2021.
  21. ↑ Johan Galtung. Galtung-Institut (англ.). Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 26 квітня 2021.
  22. ↑ а б в г Galtung, Johan (1969). Violence, Peace, and Peace Research. Journal of Peace Research. Т. 6, № 3. с. 167—191. ISSN 0022-3433. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йоган Гальтунг
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Йоган_Гальтунг