Йоруба (мова)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Йоруба.
Йоруба
èdè Yorùbá
Поширена вНігерія, Бенін, Того
РегіонЗахідна Африка
Носіїбільше 20 млн
Писемністьлатинське письмо
КласифікаціяНігеро-конголезька макросім'я
Бенуе-конголезька сім'я
Дефоїдна група
Йорубоїдний кластер
Офіційний статус
ОфіційнаНігерія Нігерія
Коди мови
ISO 639-1yo
ISO 639-2yor
ISO 639-3yor

Йоруба — мова, якою розмовляє народ йоруба, значна частина населення Нігерії, Того та Беніну. Йоруба складає діалектний континуум із загальною кількістю понад 20 млн мовців. В Нігерії вона має статус офіційної мови. Йоруба належить до бенуе-конголезьких мов нігероконголезької мовної родини.

Йоруба аналітична тональна мова з порядком слів підмет — присудок — додаток.

Лінгвогеографія

[ред. | ред. код]

Ареал та чисельність

[ред. | ред. код]
Адміністративні одиниці Нігерії, де поширена мова йоруба

Велика частина йоруба (близько 20 мільйонів) мешкає у Нігерії, у штатах Лагос, Ойо, Огун, Ондо, Екіті, Осун, Когі та Квара. Крім того, йоруба живуть у південно-східній частині Беніну, а також центральному та північному Того[1].

Йоруба зберігається як мова культу у середовищі нагос, нащадків рабів-йоруба у Бразилії. Крім цього, у якійсь мірі він побутує у нащадків рабів на Кубі та Сьєрра-Лєоне[2][3].

Соціолінгвістичні відомості

[ред. | ред. код]

Йоруба становили великий відсоток серед вивезених в Новий світ рабів. У зв'язку з цим багато хто зі звільнених рабів, які оселилися на початку XIX століття у Фрітауні, були йоруба. У 1831 році йоруба був обраний одною з двох африканських мов викладання в жіночій школі в Сьєрра-Леоне[1].

У 1920-і роки серед носіїв йоруба починає поширюватися грамотність, що призводить до появи оригінальної прози і поезії на йоруба[4].

Йоруба викладається як предмет у нігерійських школах, крім того, він вивчається в як мінімум восьми університетах Нігерії, а також у Беніні. Поряд з англійською, хауса й ігбо йоруба використовується в Національній асамблеї Нігерія, а також у Національній асамблеї Беніну[2].

У наші часи на йоруба виходять газети, книги і радіопередачі, знімаються фільми. Йоруба широко використовується у суспільному житті, у тому числі в освіті і політичних кампаніях[3].

Діалекти

[ред. | ред. код]
Йоруба на фоні інших мов Нігерії, Беніну та Камеруну

Йоруба ділиться на порядку 20 діалектів: ойо, екіті, егба, іджебу, іджеша, іфе, ігбоміна, онда, ово, ягба та інші[2][1].

Лінгвістична характеристика

[ред. | ред. код]

Фонетіка та фонологія

[ред. | ред. код]

Голосні

[ред. | ред. код]
Голосні йоруба. відзначені точками. Кольорові зони вказують можливі області артикуляції носових голосних

У літературному йоруба сім чистих та п'ять носових голосних[5][6]:

Передній ряд Задній ряд
Верхній підйом i ĩ u ũ
Високо-середній підйом e o
Низько-середнього підняття ɛ ɛ̃ ɔ ɔ̃
Ніжній підйом a (ã)

Голосні ɔ̃ та ã є алофонами одної фонеми[7].

Є також довгі голосні: aago «дзвіночок» — ago «чашка»[8].

Приголосні

[ред. | ред. код]

Приголосні йоруба[7][6]:

Губні Ясенні Середньопіднебінні Задньоязикові Гортанні
Звичайні Губні
Носові ŋ
Проривні b t  d ɟ k  ɡ k͡p  ɡ͡b
Фрикативні f s ʃ h
Апроксиманти l j w
Одноударні ɾ

Просодія

[ред. | ред. код]

У йорубі розрізняють три тони — високий, низький і середній. На письмі високий позначається акутом (á), низький — гравісом (à), а середній зазвичай не маркується (в ситуації, якщо це необхідно зробити, наприклад, на слоговом носовому, це робиться макроном — ā). Тони розрізняють значення: igbá «тиква», igba «двісті», ìgbá «баклажан», ìgbà «час», igbà «альпіністська мотузка»[9].

Завдяки наявності тонів можливе існування

Писемність

[ред. | ред. код]

Для запису йоруба використовується латинський алфавіт, доповнений буквами ẹ (ɛ), ọ (ɔ) та ṣ (ʃ). Буква p означає двофокусний звук k͡p[10].

Носові голосні на письмі передаються поєднанням голосної і n: fún [fṹ] «давати», pọn [k͡pɔ̃] «наливати»[7].

Алфавіт йоруба, використовуваний у Нігерії[11]
A B D E Ẹ F G Gb H I J K L M N O Ọ P R S Ṣ T U W Y
a b d e ẹ f g gb h i j k l m n o ọ p r s ṣ t u w y
Алфавіт йоруба, використовуваний в Беніні[12]
A B D E Ɛ F G Gb H I J K Kp L M N O Ɔ P R S Sh T U W Y
a b d e ɛ f g gb h i j k kp l m n o ɔ p r s sh t u w y

Посилання на джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 866. — ISBN 978-0-203-30152-4.
  2. ↑ а б в Owolabi K. Concise Encyclopedia of languages of the World : [англ.]. — Elsevier, 2009. — P. 1209. — ISBN 978-0-08-087774-7.
  3. ↑ а б Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 867. — ISBN 978-0-203-30152-4.
  4. ↑ Campbell G. Concise Compendium Of The World's Languages : [англ.]. — London - New York : Routledge, 1995. — P. 588. — ISBN 0-415-11392-X.
  5. ↑ Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 867—868. — ISBN 978-0-203-30152-4.
  6. ↑ а б Owolabi K. Concise Encyclopedia of languages of the World : [англ.]. — Elsevier, 2009. — P. 1208. — ISBN 978-0-08-087774-7.
  7. ↑ а б в Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 868. — ISBN 978-0-203-30152-4.
  8. ↑ Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 870. — ISBN 978-0-203-30152-4.
  9. ↑ Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 869. — ISBN 978-0-203-30152-4.
  10. ↑ Campbell G. Concise Compendium Of The World's Languages : [англ.]. — London - New York : Routledge, 1995. — P. 588—589. — ISBN 0-415-11392-X.
  11. ↑ Hartell, Rhonda L. Alphabets of Africa. — Dakar : Senegal: UNESCO Regional Office, 1993. — P. 240.
  12. ↑ Hartell, Rhonda L. Alphabets of Africa. — Dakar : Senegal: UNESCO Regional Office, 1993. — P. 37.

Література

[ред. | ред. код]
  • Abraham, Roy Clive (1958): Dictionary of Modern Yoruba. London: University of London Press.
  • Adetugbọ, Abiọdun (1973): The Yoruba Language in Yoruba History. In: Biobaku, S. O. (Hrsg.): Sources of Yoruba History. Oxford: Clarendon Press, p. 176—204.
  • Ajayi, J. F. Ade (1960): How Yoruba was Reduced to Writing. In: Odu: A Journal of Yoruba, Ẹdo and Related Studies 8, p. 49-58.
  • Bamgboṣe, Ayọ (1965a): Assimilation and contraction in Yoruba. In: Journal of West African Languages 2, p. 21-27.
  • Bamgboṣe, Ayọ (1965b): Yoruba Orthography. Ibadan: Ibadan University Press.
  • Bamgboṣe, Ayọ (1966): A Grammar of Yoruba. Cambridge: Cambridge University Press.
  • Bamgboṣe, Ayọ (1969): Yoruba. In: Dunstan, Elizabeth (Hrsg.): Twelve Nigerian Languages. New York: Africana Publishing Corp. ISBN 0-8419-0031-0.
  • Fagborun, J. Gbenga (1994): The Yoruba Koiné — its History and Linguistic Innovations.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
мовою йоруба
Ojúewé Àkọ́kọ́


Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Йоруба_(мова)