Калакун Віталій Анатолійович

Калакун Віталій Анатолійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 15 листопада 1991(1991-11-15)
Улянівка
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (22 роки)
Новокатеринівка
Поховання Запоріжжя
Військова служба
Роки служби 2013-2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Танкові війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Віта́лій Анато́лійович Калаку́н (нар. 15 листопада 1991(19911115) — 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1991 року в селі Улянівка (Новобузький район, Миколаївська область). Закінчив Ганнівську ЗОШ, вступив до Новобузького педагогічного коледжу. Отримавши диплом, пройшов строкову службу в лавах української армії. Коли повернувся, порадився з батьком і вирішив піти до війська на службу за контрактом. З 2013 року — військовослужбовець за контрактом, навідник танка 1-го взводу 3-ї танкової роти 1-го танкового батальйону, 17-та окрема танкова бригада.

Згорів у танку 29 серпня 2014 року під час прориву з оточення під Іловайськом. Танк Віталія йшов першим в колоні, яка виходила до села, був розстріляний російськими танками, загинув весь екіпаж — механік-водій Василь Милащенко, командир танка Віталій Король, навідник Віталій Калакун.

2 вересня 2014-го тіло Віталія Калакуна разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі було привезено до Запоріжжя.

Вважався зниклим безвісти; перебував в списках полонених.[1] Остаточно ідентифікований за тестами ДНК та свідченнями бойових побратимів.

Одначе перепохований 7 серпня 2015 року на братському кладовищі у Запоріжжі (Кушугум) — як невстановлений боєць.

Без сина лишились батьки.

Нагороди і вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 23 серпня 2018 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]
  • 26 квітня 2017 року в Ганнівській ЗОШ відкрито меморіальну дошку пам'яті Віталія Калакуна.
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]