Калиновські гербу Калинова

Герб Калинова

Калино́вські гербу Калинова (пол. Kalinowscy, Kalinowski) — спольщений руський шляхетський магнатський рід. Представлений у Подільському і Брацлавському воєводствах.

Історія

[ред. | ред. код]

Історія Калиновських була безпосередньо пов'язана з Поділлям і Брацлавщиною протягом майже 200 років. Володіли значними територіями. Представники цього роду брали діяльну участь на боці Корони у військових кампаніях Визвольної війни 1648—1654 років. У той самий час Калиновські приклали неабиякі зусилля задля укріплення південних кордонів Брацлавського воєводства на початку XVII століття, будівництва нових міст та замків, спорудження монастирів-кляшторів та багато іншого.

На Поділлі Калиновські заявили про себе в середині XVI століття, коли брати Кшиштоф, Ян, Марцін придбали маєтки поблизу Кам'янця. Наймолодший з них, Марцін Калиновський (старший) — «дідич Нефедовців і Гумінців» — став засновником гетьманської лінії Калиновських. Невдовзі Калиновські з'являються на Брацлавщині.

У 15901596 роках Марцін Калиновський став власником значних територій на лівому узбережжі Дністра, перетворився у найбільшого землевласника Східного Поділля.

Його син Валентій Александр 1604 року отримав посади старости вінницького, брацлавського; пробув понад 9 років, розвинув при цьому бурхливу діяльність. Найперше Валентій Александр Калиновський відібрав у вінницьких міщан всі права на міські землі, перетворив їх землі на старостинську власність. Після пожежі у вінницькому замку В. А. Калиновський власним коштом будує новий замок і палац на острові Кемпа. За свідченням сучасників, палац вражав пишнотою та багатством і являв собою справжню прикрасу міста. У 1611 році В. А. Калиновський запросив до Вінниці отців-єзуїтів з Кам'янецького колегіуму, які досить оперативно вибудували свій монастир і розпочали місіонерську діяльність — боротьбу проти православ'я. У 1609 році згідно з рішенням сейму В. А. Калиновський придбав величезну безлюдну територію на сході Брацлавського воєводства — «пустелю Умань». В. А. Калиновський брав участь у багатьох битвах з ординцями, одержав за хоробрість уряд «генерала землі подільської». У 1620 році в битві з турецькою армією при Цецорі Валентій Александр Калиновський і син Войцех загинули. Решта синів — Адам, Єжи та Марцін — розділили родові землі між собою:

Після Хмельниччини рід Калиновських деякий час ще мав вплив на Поділлі та Брацлавщині, проте невдовзі багатства Калиновських перейшли до інших рук (головним чином — до Потоцьких). Це ознаменувало втрату Калиновськими колишньої могутности, політичного авторитету.

Рід Калиновських був споріднений з князями Корецькими, шляхтичами Струсями, Потоцькими, Варшицкими (імовірно), Оссоліньскими, Лянцкороньскими, Зебжидовськими, Морштинами, Щавіньскими, іншими родами.

Представники

[ред. | ред. код]
  1. Адріан
  2. Ян — дідич Дятьківців та Кам'янки в Галицькій землі
    1. Ян — військовик
      1. Гелена — дружина ротмістра Миколая Потоцького (син Миколая Потоцького), потім — Прусіновського
    2. Марцін
      1. Валентій Александр Калиновський (? — 1620) — староста генеральний подільський.
        1. Адам, дружина Кристина Струсь
        2. Єжи, дружина Анна з Варшицких[1]
        3. Марцін Калиновський (16051652) — син Валентія Александра, гетьман польний коронний, чернігівський воєвода
          1. Самуель Єжи Каліновскі
    3. Кшиштоф, ж. — Малґожата Сіверська
      1. Ян Бартоломій, ж. — Софія Вяжбойська
        1. Ганна, — Адам Злачовський
        2. Катажина, — Ян Блажовський
        3. Маріана, — Кевліч
        4. Ева, м. — Каменецький
      2. Валентій (? — 1622), войський галицький, др. — Ева Дважицька
        1. дочка, — Бабінські
        2. Барбара, — Ян Черміньський гербу Рамульт[2]
        3. Зоф'я — Васильківський
        4. Ганна, — Жиравський
        5. дочка, — Вітвіцький
        6. Ян, мечник брацлавські в 1633
        7. Якуб, войський червоногородський 1635, дружина — Ядвига Сметанка
          1. Ганна, м. — Сіверський
          2. Валентій Ян, ж. — Є. Бидловська
            1. Кляра, чоловік — Павел Хамц
            2. Марцін — каштелян Кам'янця-Подільського, ж. — Ганна Катажина Тарновська
              1. Людвік
            3. Александер — підчаший галицький, дружина — Стшемеська
            4. Антоній — 5-й син Валентія Яна, чесник галицький, дружина — Ґідзіньська (Ґє(е)ровська)

Також:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Spieralski Z. Kalinowski Adam z Husiatyna h. Kalinowa (1602—1638) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — T. XI/…, zeszyt …. — S. 453. (пол.)
  2. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów, 1728. — T. 1. — Cz. 2. — S. 388—389. (пол.)
  3. Leszczyński J. Kalinowski Ignacy h. Kalinowa (zm. po 1782) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — T. XI/…, zeszyt …. —   S. 455—456. (пол.)

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]