Калінінська лінія
Калінінська лінія | |
---|---|
Московський метрополітен | |
![]() | |
Відкриття першої ділянки | 30 грудня 1979 |
Довжина, км | 16,3 |
Кількість станцій | 8 |
Час проїзду, хв | 22 |
Максимальна кількість вагонів у складі поїзда | 8 («Ока») |
Кількість вагонів у складі поїзда | 8
|
Середньодобове перевезення пасажирів, тис. осіб/добу | 337 (2011) |
Найнапруженіша станція | Перово |
Наземні ділянки | нема |
Електродепо | ТЧ-12 «Новогіреєво» |
Калінінська лінія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Калінінська лінія (рос. Калининская линия) — восьма лінія Московського метрополітену. Першу чергу «Марксистська» — «Новогіреєво» відкрито 30 грудня 1979 року. Отримала свою назву за найменуванням тодішнього Калінінського району[ru] Москви[1]. На початок 2020-х до складу лінії входять 8 станцій, її довжина становить 16,3 км, середній час поїздки — 22 хвилини. Дистанція «Третьяковська» — «Шосе Ентузіастів» — глибокого закладення, «Перово» — «Новокосино» — мілкого [1] Лінія сполучає із центром східні райони міста. На схемах позначається жовтим кольором та числом .
Середньодобовий пасажиропотік лінії 2011 року становив 337 тисяч осіб[2]. У години пік середня завантаженість вагонів становить 6,5 осіб/м² — це другий показник у Московському метрополітені після Тагансько-Краснопресненської лінії.
На початок 2020-х Калінінська лінія не має безпересадкового сполучення з Солнцевською, яка на схемах відображається таким же жовтим кольором та числом. Проєкт з'єднання обох ліній в єдину Калінінсько-Солнцевську лінію існує не перше десятиліття, проте досі є далекою перспективою розвитку (з відкриттям не раніше 2030 року).
Депо | Період |
---|---|
ТЧ-12 Новогіреєво | 1979 — 1985, з 1989 |
ТЧ-4 Червона Пресня | 1985 — 1989 |
У період 1985—1989 роки ТЧ-12 «Новогіреєвоо» використовувалося як оборотне депо для ТЧ-4 «Червона Пресня», яке обслуговувало лінію на той час.
Кількість вагонів | Період |
---|---|
6 | 1979 — 1992 |
7 | 1992 — 2009 |
8 | з 2009 |
Типи вагонів | Період |
---|---|
81-717/714 | 1979 — 2013 |
81-717.5М/714.5М | 2009 — 2011 |
81-717.6/714.6, 81-717.6К/714.6К | 2009 — 2011 |
81-760/761 «Ока» | з 2012 |
- ↑ а б Володимир Свіріденков. Калінінська лінія. Московське метро. Дата звернення: 30 жовтня 2011 року.
- ↑ Річний звіт метрополітену за 2011 рік [Архівовано 2013-10-21 у Wayback Machine.]
- ↑ Глибина закладання станцій метро. stroi.mos.ru. Комплекс містобудівної політики та будівництва міста Москви. Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 2 вересня 2018.
- Інформація про лінію на аматорському сайті «Метрострой» [Архівовано 17 грудня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Калінінська лінія на офіційному сайті Московського метрополітену(рос.)
- Калінінська лінія на сайті nashemetro.ru [Архівовано 14 грудня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- Сайт «Метровагоны» [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Калінінсько-Солнцевська лінія на сайті «Московське метро. Проект Артемія Лебедєва» [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- Станції Калінінської лінії на сайті «Прогулянки метром»(рос.)