Кароль Шимановський
| Кароль Мацей Шимановський | |
|---|---|
| пол. Karol Maciej Szymanowski | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | рос. Карлъ Матвѣй Шимановскій[1] |
| Дата народження | 3 жовтня 1882[2] |
| Місце народження | Тимошівка, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
| Дата смерті | 29 березня 1937[3][4][…] (54 роки) |
| Місце смерті | Лозанна, Швейцарія[3] |
| Причина смерті | туберкульоз |
| Поховання | Крипта заслужених на Скалці |
| Роки активності | 1899—1934 |
| Громадянство |  Російська імперія  Польща |
| Професія | композитор, піаніст |
| Освіта | Єлисаветградське земське реальне училище |
| Вчителі | Зигмунт Носковський |
| Відомі учні | Bolesław Szabelskid |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | опера, симфонія і класична музика |
| Magnum opus | 3 Paganini Capricesd і Symphony No. 3d |
| Заклад | Музичний університет Фридерика Шопена |
| Нагороди | |
| Батько | Stanisław Bonawentura Marian Korwin-Szymanowskid |
| Мати | Anna Dominika Teodora Taubed |
 Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі | |
Ка́роль Мацей Шимано́вський (3 жовтня 1882, Тимошівка, Київська губернія — 29 березня 1937, Лозанна) — польський композитор, піаніст, педагог, музичний діяч і публіцист. Брат Станіслави Корвін-Шимановської.
Народився 21 вересня (3 жовтня) 1882 року в селі Тимошівка Чигиринського повіту Київської губернії (нині Кам'янського району Черкаської області) в родинному маєтку (нині належить до Кам'янського району Черкаської області), у родині дворянина Станіслава Бонавентура-Мар'яна Шимановського та Домініки Теодори-Анни, уродженої баронеси фон Таубе, був охрещений у парафіяльній римо-католицькій церкві м. Сміли (нині райцентр Черкаської обл.)[6][7][8] Головним чином там (а також в Єлисаветграді (нині Кропивницький) та маєтку Орловій Балці (нині с. Петрове Знам'янського р-ну Кіровоградської обл.) пройшли його дитячі та юнацькі роки. У віці від 10 до 19 років він зробив свої перші композиторські спроби, написавши опери «Золотиста вершина» й «Роланд» (останню у співавторстві зі старшим братом Феліксом), пісні на вірші Поля Верлена, Фрідріха Ніцше та «молодопольського» поета Казімєжа Тетмайєра, ранні фортепіанні твори.[9]
Навчався у музичній школі Густава Нейгауза, свого триюрідного дядька й батька піаніста Генріха Густавовича Нейгауза в Єлисаветграді, у 1901—05 роки — у Варшаві.
Восени 1905 р. К. Шимановський, Людомир Ружицький, Ґжеґож Фітельберґ та Аполінарій Шелюто під меценатом князя Владислава Любомирського організували Видавничу спілку молодих польських композиторів. Критики назвали цю групу "Молода Польща у музиці". Тоді ж К. Шимановський заприятелював зі скрипалем Павлом Коханським і піаністом Артуром Рубінштейном, які стали, разом із Генр. Нейгаузом та диригентом Ґжеґожем Фітельберґом головними виконавцями його творів.
У 1905-1914 рр. зимові, весняні й перші літні місяці композитор проводив у польських, німецьких і австрійських містах, подорожував по Європі й Північній Африці. Другу половину літа, осінь, інколи початок зими жив й творив переважно у Тимошівці.
Під час Першої світової війни, у 1914-1917 рр., К. Шимановський зимові й весняні місяці проводив, головним чином, у Києві.
Від жовтня 1917 р. до кінця листопада 1919 р. жив у родинному будинку в Єлисаветграді. [10]
Від 25 грудня 1919 р. - у Варшаві. Був ректором консерваторії (1927—1929) і Академії музики (1930—1932).
У 1930-1935 рр. жив у Закопане.
У 1921-1935 рр. К. Шимановський концертував у кільканадцяти країнах Європи та в США. У 1933 році гастролював з авторськими концертами в СРСР.
Помер 29 березня 1937 р. в клініці Дю Сігнал у Лозанні. Похорон відбувся 7 квітня 1937 року в Кракові, у базиліці св. Архангела Михаїла на Скалці.
Почесний член кількох музичних академій. 5 листопада 1935 року відзначений Золотим академічним лавровим вінком за «видатні заслуги для польського мистецтва загалом».[11]
- Опери
- «Хагіт» (1913),
- «Король Рогер» (1924).
- Балети:
- «Мандрагора» (1920),
- «Гарнасі» («Розбійники з Татр», 1932).
- Чотири симфонії.
- Чотири кантати (зокрема, «Stabat Mater», 1926.
- Перший (1916)та Другий концерти для скрипки з оркестром (1933).
- Два струнні квартети.
- Три сонати, мазурки, етюди, прелюдії та цикли «Маски» і «Метопи» для фортепіано.
- Вокальні цикли для голосу з фортепіано та для голосу з оркестром (більше 20-ти).
- Соната (1904) та цикл «Міфи» (1915) для скрипки з фортепіано.
Публіцистичні твори зібрано в книзі «Вибрані статті та листування» (видано 1963).
Життя та творчість Шимановського пов'язані з Україною. До 1917 кожного літа жив у Тимошівці, взимку 1914—1917 — у Києві. 1915 виступав у Києві й Умані з концертами, кошти від яких передав у фонд жертв Першої світової війни.
1917—1919 жив у Єлисаветграді. Працював, зокрема, у музичному відділі Народного комісаріату освіти, брав участь у шефських концертах, виступав у пресі.
Серед творів, які Шимановський написав в Україні, найвідоміші:
- Друга симфонія (1910).
- Третя симфонія (1916).
- Перший скрипковий концерт.
- Цикл «Міфи» (1915).
- Цикл «Маски» (1916).
- У 1976 році у місті Закопане (Польща) було відкрито «Музей Кароля Шимановського».
- Кропивницький музей музичної культури ім. Кароля Шимановського
- Вулиця Кароля Шимановського у містах Кам'янка, Кропивницький та Черкаси.
- ↑ метрична книга
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118620401 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Шимановский Кароль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Згідно з записом в метричній книзі про народження Смілянської римо-католицької парафіяльної церкви.
- ↑ Калениченко А. Кароль Шимановський і Україна: нові погляди, матеріали, перспективи // Україна – Польща: історія і сучасність: Зб. наук. ст. і спогадів пам'яті П. М. Калениченка (1923–1983): У 2-х ч. – Ч. 1. – К., 2003. – С. 461–493.
- ↑ У різних джерелах також наводяться інші, помилкові, дати народження.
- ↑ Шимановський і Україна / Szymanowski a Ukraina: Мат-ли наук. конф., Кіровоград, 28–30 верес. 1993 / Наук. ред., передм. А. Калениченко. – Кіровоград: Кіровогр. держ. вид-во, 1998. – 152 с.
- ↑ Полячок Д. Композиторська, піаністична та літературна творчість Кароля Шима-новського в Єлисаветграді в 1917–1919 рр. // Музична україністика: сучасний вимір. Вип. 6. – К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2011. – С. 199–211.
- ↑ Monitor Polski. — 1935. — № 257. — Poz. 305.
- Шимановський // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- О. Полячок. «А чи не могли б ви показати мені просто велике поле пшениці?»: Україна в житті та музиці Кароля Шимановського [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Гусейнов Г. Друга соната. – Кіровоград : Імекс ЛТД, 2014. – 220 с.
- Гамкало І. Шимановський Кароль // Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 652.
- Шимановський і Україна. Матеріали наукової конференції. — Кіровоград : Кіровоградське державне видавництво, 1998. — 152 с. — 1 000 прим. — ISBN 966-7385-02-7. (укр.) (рос.) (пол.)
- Кароль Шимановський. Вебпортал (польськ., англ.) : біографія, фотографії, медіа-матеріали [Архівовано 9 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- Кароль Шимановський. Біографія[недоступне посилання з липня 2019]
- Кароль Шимановський. Фотографії[недоступне посилання з липня 2019]
- Кароль Шимановський. Документи[недоступне посилання з липня 2019]
- Квартет «CORDES». Виконання творів Кароля Шимановського
 | Це незавершена стаття про композитора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
