Кахетинсько-Еретське царство
| კახეთ-ჰერეთის სამეფო Кахетинсько-Еретське царство | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Телаві | |||
| Мови | грузинська | |||
| Релігії | православ'я | |||
| Форма правління | монархія | |||
| мепе (цар) | Квіріке III | |||
| Історичний період | Середньовіччя | |||
| - Засновано | 1014 | |||
| - Ліквідовано | 1105 | |||
| ||||
Кахетинсько-Еретське царство або Перше Кахетинське царство (1014 —1105 роки) — ранньосередньовічна грузинська держава, що утворилося після занепаду Іберійського князівства.
В античний період Кахетія увійшла до складу Іберійського царства. Тут мешкали іберійські племена картвелів (кахі, фовелі, суані, хевсури), кавказькоалбанські племена нахів (цанари, гардабанци і тушини) У III століття до н. е. цар Фарнаваз I заснував тут еріставство. Резиденцією стала фортеця Уджарма. З початком занепаду царства Іберія все більшу вагу набувають еріставі Кахетії, тісто пов'язані з панівною династією.
У 580 році після ліквідації Іберійського царства утворюється незалежне Кахетинське еріставство (князівство). У 627 року внаслідок унії приєднано до Іберійського князівства. 685 року після загибелі ерісмтавара Адарнасе II знову відновлено Кахетинське еріставство, яке перебувало під зверхністю ерісмтаварів Іберії.
786 року Грігол хорєспископ з Цанарії, здобув повну незалежність Кахетії. Тут було утворено теократичну державу, що боролася проти Абхазії та Іберії, а згодом Тао-Кларджеті за важливу область Шида-Іберія. Втім 818 року зазнав поразки від Ашота I, царя Тао-Кларджеті, і Теодозіо II.
Нове посилення Кахетії почалося за князя Самуїл Донаурі, який з перемінним успіхом боровся проти арабських емірів Вірменії та Тао-Кларджеті. При цьому зберігав союз з Тбіліським еміратом.
У 860-х роках починається протистояння з емірами Тбілісі, що послабило обидві держави. 881 року владу в Кахетії захопила династія Аревманелі. Відбувається зміна політики: відновлено союз з Тбіліським еміратом, а потім встановлюються дружні відносини з Абхазією. Це дозволило розширити володіння за рахунок держави Гереті. У боротьбі з державою Саджидів союзником стає Вірменське царство.
Наступні князі Падла II і Квіріке II вели постійні війни проти Абхазії та Гереті. 959 року вдалося підкоритися останнє. Протягом 960—970-х років здійснено декілька спроб здобути самостійність від Абхазії, але невдало.
1010 року Кахетія увійшла до складу Грузинського царства. Проте смерть царя Баграта III дозволило еріставі Квіріке III оголосити незалежність. Він прийняв титул царя Кахетії і Гереті. Столицю було перенесено до Телаві.
Протягом 1020-х років кахетинський цар були союзниками Грузії і Вірменії у боротьбі проти Шеддадідів. Водночас успішно боровся проти аланських вторгнень, що загрожували не лише Кахетії, а й Грузії. 1029 року після загибелі Квіріке III царство увійшло до складу Грузії.
У 1039 році Гагік I з династії Кюрінянів зумів відновити незалежність держави. Завдяки складнощам в середині Грузинського царства йому вдалося домогтися визнання себе царем. Відносини з Грузією перемежовувалися участю у війні проти Тбіліського емірату та підтримкою повсталих магнатів в самій Грузії.
Наступний цар Аґсартан I стикнувся з вторгненням тюргів-огузів та військ Сельджукської держави. Зрештою 1068 року кахетинський цар визнав зверхність султана Алп-Арслана. За цим брав участь у походах сельджуків проти Грузії та Візантії. 1082 року зумів втримати володіння під час вторгнення картлійсько-сельджуцького війська.
Наступний цар Квіріке IV вів важкі війни проти грузинського царя Давида IV, які загалом були невдалими для Кахеті-Ереті. 1104 року кахетинського царя Аґсартана II було повалено внаслідок змови, а його володії було приєднано до Грузії.
Охоплювала землі від річки Ксані (на заході) до річки Аліджанчай (на сході) і від області Дідоеті (на півночі) до гирла Кура (на півдні).
На чолі стояв мепе (цар), який мав вищу судову, політичну і військову владу. Втім значний вплив мала місцева, племенна знать. Царство складалося з 7 еріставі: Руставі, Кветері, Панкісі, Шторі, Веджіні, Хорнабуджі та Мачі.
- Квіріке III (1014—1029)
- приєднано до Грузії
- Гагік I (1039—1058)
- Аґсартан I (1058—1084)
- Квіріке IV (1084—1102)
- Аґсартан II (1102—1105)
- Cyril Toumanoff: Manuel de Généalogie et de Chronologie pour le Caucase chrétien (Arménie, Géorgie, Albanie). Rom 1976.
- Вахушти Багратиони. История царства Грузинского / Перевел, снабдил предисловием, словарями и указателем Н. Т. Накашидзе. — Тбилиси: Мецниереба, 1976
- Акопян A. В., Варданян А. Р. Монеты Квирике III, царя Кахети и Эрети. В сб.: Семнадцатая Всероссийская нумизматическая конференция. Москва. Пущино. 22-26 апреля 2013. Тезисы сообщений и докладов. М.: Триумф принт, 2013. С. 43–44