Клименко Олександр Іванович (письменник)

Олександр Клименко
Ім'я при народженні Олександр Іванович Клименко
Народився 26 квітня 1970(1970-04-26) (53 роки)
м. Коростишів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність письменник, музикант, літературний критик
Сфера роботи творче та професійне письмоd[1], літературна критика[1] і музика[1]
Alma mater Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Жанр проза, поезія і критика
Членство Національна спілка письменників України
CMNS: Клименко Олександр Іванович у Вікісховищі

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Клименко Олександр Іванович.

Олександр Іванович Клименко (нар. 26 квітня 1970, Коростишів, Житомирська область) — український прозаїк, поет, есеїст, літературний критик, музикант. Лауреат літературних премій.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 26 квітня 1970 року в м. Коростишів Житомирської області в родині вчителів. Батько Клименко Іван Архипович (1925—1988) працював вчителем по класу баяна у Коростишівській дитячій музичній школі, мама Потапенко Ніна Іванівна (нар. 1943) — вчителькою молодших класів у Коростишівській початковій школі № 6.

Навчався у Коростишівській СШ № 2, вісім класів якої закінчив у 1985 році, та Коростишівській дитячій музичній школі (1985; клас баяна М. Г. та Ю. І. Слоквенків). Закінчив Житомирське музичне училище ім. В. С. Косенка (1989; клас баяна О. Г. Крутоуса), Київську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського (1995; клас баяна С. А. Крапиви, клас диригування А. В. Білошицького), Волинський державний університет ім. Лесі Українки (2002; факультет післядипломної освіти, спеціальність «інформатика»).

Учасник (у складі ансамблю сучасної музики САТ) міжнародних та всеукраїнських фестивалів авангардної, джазової, сучасної академічної та імпровізаційної музики, серед яких: Нова територія (Київ)[2], Прем'єри сезону (Київ), Форум музики молодих (Київ), Київ-музік-фест (Київ), Черкаські джазові дні (Черкаси), Фестиваль вільного мистецтва Шури Шварцдигулова (Біла Церква), Оберіг (Луцьк), Радіо-Рокс Україна (Київ), Мета-Арт (Київ).

Друкувався у часописах «Четвер», «Ї», «Кур'єр Кривбасу», «Березіль», «Сучасність», «Київ», «Критика», «Дзвін», «Дивослово», «Золота пектораль», в газетах «Літературна Україна», «Українська літературна газета», на сайтах ЛітАкцент, Буквоїд та ін.

Для творів письменника є характерними оновлення традиційних засобів художньої виразності, «синтез пошуків різних літературних шкіл із подальшим трансформуванням у своїй художній формі», «філігранно ускладнений стиль»[3], «використання композиційного прийому художньої мозаїки, бажання зафіксувати Час і Людей, надавши їм не побутово-реалістичного, а універсально-буттєвого звучання, намагання по-новому озвучити вічні літературні теми»[4], «уміле поєднання пост­модер­ністських та сюрреалістичних прийомів»[5].

29 квітня 2011 року О. Клименка прийнято до Національної спілки письменників України.

У 2013 році І. Дзюба висунув книгу «Від не-початку і до не-кінця» на здобуття премії ім. Юрія Шевельова[6].

Учасник літературного фестивалю «Місяць авторських читань» (2015).

Твори письменника перекладалися чеською, російською[7], білоруською (збірка «Думы і песні Валыні») та польською[8] мовами.

Дискографія[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Nejlepší dny (новели) — «Větrné mlýny», 2015. — 76 с. — Брно (Чехія)[12]
  • Orfeusz i Sołomija (роман) / переклав Богдан Задура — «Państwowy Instytut Wydawniczy», 2024. — 304 с. — Варшава (Польща)[17][18]

Антології та альманахи[ред. | ред. код]

  • «Ukrajina, davaj, Ukrajina!», антологія сучасного українського оповідання (Брно: «Větrné mlýny», 2012)
  • «Ломикамінь», антологія українського верлібру (Львів: ЛА «Піраміда», 2018)
  • «Під Лесиним небом», антологія літератури письменників Волині (Луцьк: ПВД «Твердиня», 2019)
  • «Літературно-джазові імпровізації: інтермедіальні студії» (Львів: «Срібне слово», 2019)

Відгуки про творчість[ред. | ред. код]

Інтерв'ю[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Czech National Authority Database
  2. ↑ САТ: фестиваль «Нова територія», 1993 р. (режисер Юрій Зморович)
  3. ↑ Марко Роберт Стех. Прагнути до недосяжної мети — до самопізнання. Архів оригіналу за 3 Січня 2018. Процитовано 17 Грудня 2017.
  4. ↑ Клименко Олександр Іванович / Є. М. Баран // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-7741. Архів оригіналу за 26 Вересня 2020. Процитовано 1 Грудня 2015.
  5. ↑ Володимир Лис: «Втеча в слово і допомогла зберегти душу» — «Українська літературна газета», №7(39), 2011 [Архівовано 2 Червня 2017 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Список претендентів на здобуття премії ім. Ю. Шевельова за 2013 рік. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 20 жовтня 2014.
  7. ↑ Роман «Коростишівський Платонов» в авторському перекладі надруковано у журналі «Подъём» (№ 5, 2012). Архів оригіналу за 18 Жовтня 2014. Процитовано 18 Жовтня 2014.
  8. ↑ У Польщі побачила світ книжка віршів українського письменника Олександра Клименка. Архів оригіналу за 17 Грудня 2021. Процитовано 17 Грудня 2021.
  9. ↑ Анотація до роману «Коростишівський Платонов» на сайті «ЛітАкцент». Архів оригіналу за 18 Жовтня 2014. Процитовано 27 Жовтня 2013.
  10. ↑ Анотація до книжки «Від не-початку і до не-кінця» на сайті «Буквоїд». Архів оригіналу за 16 Жовтня 2013. Процитовано 27 Жовтня 2013.
  11. ↑ Анотація до роману «Прихована фортеця» на сайті «ЛітАкцент». Архів оригіналу за 7 Жовтня 2014. Процитовано 18 Жовтня 2014.
  12. ↑ Видавництво «Větrné mlýny»: Олександр Клименко, «Найкращі дні». Архів оригіналу за 24 Червня 2021. Процитовано 18 Жовтня 2014.
  13. ↑ Анотація до книжки «Про дерева і левітацію» на сайті «ЛітАкцент». Архів оригіналу за 27 Жовтня 2017. Процитовано 27 Жовтня 2017.
  14. ↑ Анотація до книжки «Весь цей літературний джаз» на сайті «Буквоїд». Архів оригіналу за 27 Жовтня 2017. Процитовано 27 Жовтня 2017.
  15. ↑ Анотація до книжки «Розмови про життя і мистецтво» на сайті «Буквоїд». Архів оригіналу за 6 Серпня 2020. Процитовано 7 Травня 2020.
  16. ↑ «W powietrzu nad brzegiem rzeki» Ołeksandra Kłymenki. Архів оригіналу за 17 Грудня 2021. Процитовано 17 Грудня 2021.
  17. ↑ Orfeusz i Sołomija. Архів оригіналу за 30 січня 2024. Процитовано 28 Січня 2024.
  18. ↑ Польською вийшов друком роман Олександра Клименка «Орфей і Соломія». Архів оригіналу за 8 Квітня 2024. Процитовано 8 Квітня 2024.
  19. ↑ Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Г. Сковороди «Сад божественних пісень» за 2011 рік. Архів оригіналу за 8 Грудня 2015. Процитовано 4 Грудня 2015.
  20. ↑ Двоє волинян — лауреати престижної міжнародної премії. Архів оригіналу за 3 Січня 2014. Процитовано 3 Січня 2014.
  21. ↑ Олександр Клименко — лауреат премії імені Агатангела Кримського. Архів оригіналу за 8 Липня 2022. Процитовано 3 Січня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клименко_Олександр_Іванович_(письменник)&oldid=42376539