Козолій Олександр Володимирович
| Олександр Володимирович Козолій | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 Старший лейтенант | |||||
 | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Народження | 29 травня 1984 Приморський край, РРФСР, СРСР | ||||
| Смерть | 2014 Луганськ, Україна (загинув у збитому терористами літаку) | ||||
| Національність | українець | ||||
| Alma Mater | Васильківський коледж ВПС | ||||
| Військова служба | |||||
| Роки служби | 2002—2014 | ||||
| Приналежність |  Україна | ||||
| Вид ЗС |  Повітряні сили | ||||
| Рід військ | Військово-транспортна авіація | ||||
| Формування | |||||
| Війни / битви | |||||
| Нагороди та відзнаки | |||||
| |||||
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 |  Д/ф "49" на YouTube // UA: Перший, 17 травня 2017 |
Олекса́ндр Володи́мирович Козолі́й (нар. 29 травня 1984, с. Воздвиженка Уссурійського району Приморського краю РРФСР — пом.14 червня 2014, м. Луганськ, Україна) — український військовий льотчик, гвардії старший лейтенант Повітряних Сил Збройних Сил України. Лицар ордена Богдана Хмельницького.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в селі Воздвиженка Уссурійського району Приморського краю РРФСР. 1993 року з батьками переїхав до України, 2001 закінчив загальноосвітню школу № 9 м. Коломия. Захоплювався футболом та риболовлею. На вибір Олександра стати військовим вплинув приклад його батька, який все життя віддав армії. 2004 року закінчив Васильківський коледж військово-повітряних сил з відзнакою.
З червня 2004 служив в авіаційній частині А3840 у м. Мелітополь:
06.2004—10.2005 — технік обслуги обслуговування літаків, двигунів і засобів аварійного покидання літаків інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї 25-ї авіаційної бригади транспортної авіації.
10.2005—09.2006 — технік обслуги обслуговування авіаційних двигунів та технічно-експлуатаційної частини (ТЕЧ) авіаційної техніки 25-ї АБрТрА.
09.2006—02.2008 — старший авіаційний технік групи регламенту та ремонту авіаційних двигунів ТЕЧ авіаційної техніки 25-ї АБрТрА.
02.2008—06.2009 — старший авіаційний технік групи регламенту та ремонту авіаційних двигунів ТЕЧ авіаційної техніки 25-ї БрТрА.
З червня 2009 року — старший бортовий авіаційний технік авіаційного загону авіаційної ескадрильї 25-ї бригади транспортної авіації Повітряних Сил ЗС України, в/ч А3840, м. Мелітополь. Класна кваліфікація «3 клас».
Із початком російської збройної агресії проти України з 1 березня 2014 року військову частину було переведено на «казармений стан» (всі військові цілодобово знаходилися на її території), і вже у березні Олександр літав в Луганський та Донецький аеропорти, — старший бортовий технік військово-транспортного літака Іл-76 МД.
Обставини загибелі[ред. | ред. код]
14 червня 2014 екіпаж військово-транспортного літака Іл-76 МД (бортовий номер 76777) Повітряних Сил ЗС України, під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, виконував бойовий політ в Луганський аеропорт. На борту літака перебували 9 членів екіпажу та 40 військовослужбовців дніпропетровської 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, які летіли на ротацію. На борту також були військова техніка, спорядження та продовольство.
Близько 01:00, під час заходу на посадку на аеродром міста Луганськ, на висоті 700 метрів, борт 76777 був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[1][2].
У той день до Луганського аеропорту вилетіли три літаки Іл-76 МД. Перший літак (бортовий номер 76683) під командуванням полковника Дмитра Мимрикова сів о 0:40. За 10 хвилин збили другий літак (бортовий номер 76777). Третій отримав наказ повертатися.
 | Там все було дуже грамотно по-військовому сплановано. Там без Росії не обійшлось. Вогонь вівся з усіх сторін. Це було не на рівні ненавчених бойовиків. Обстріл літака вівся дуже грамотно. Спочатку підсвічували трасером, а потім били. Із ПЗРК неможливо було збити літак, навіть якби боєприпас потрапив у двигун, то літак все рівно не загинув би. Стріляли з «Шилки». |  |
— Полковник Дмитро Мимриков.[3] | ||
Пройшло 42 доби перш ніж льотчиків поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації. 25 липня з дев'ятьма членами екіпажу літака Іл-76 прощались у Мелітополі, їх поховали разом в одній могилі на Новому кладовищі міста[4].
Залишились батьки, сестра Марія, вдома в Мелітополі — дружина Оксана та донька Вероніка 2013 р. н.
Нагороди та почесні звання[ред. | ред. код]
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (20 червня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу[5].
- Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
- Відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства оборони України — медалі «15 років Збройним Силам України», «За сумлінну службу» III ст.
- 14 серпня 2014 року рішенням Коломийської міської ради № 1827-44/2014 Олександру Козолію було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Коломиї» (посмертно) — за виняткову мужність і героїзм виявлені у захисті України, жертовне служіння народові України[6][7].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
30 вересня 2014 року на фасаді будівлі Коломийського НВК № 9 «Школа — природничо-математичний ліцей» (вулиця Михайла Драгоманова, 1) встановлено меморіальну дошку на честь випускника навчального закладу гвардії старшого лейтенанта Козолія Олександра[8].
12 червня 2015 року в Мелітополі, на території військової частини А3840, було відкрито меморіал екіпажу літака Іл-76МД (бортовий номер 76777), який загинув 14 червня 2014 року в аеропорту міста Луганськ[9][10].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Військово-транспортний літак Повітряних Сил Збройних Сил України ІЛ-76 при заході на посадку на аеродром Луганськ був підбитий терористами // Сайт Міністерства оборони України, 14 червня 2014. Архів оригіналу за 14 Червня 2014. Процитовано 1 Серпня 2017.
- ↑ Стали відомі прізвища усіх, хто загинув у збитому ІЛ-76 // Українська правда, 14 червня 2014. Архів оригіналу за 31 Липня 2017. Процитовано 1 Серпня 2017.
- ↑ «Якщо на світі є пекло, то це було воно…» // «TV-News», 22 червня 2016
- ↑ У Мелітополі відбулося поховання дев'ятьох членів екіпажу військово-транспортного літака Іл-76 МД // Сайт Міністерства оборони України, 26 липня 2014. Архів оригіналу за 31 Липня 2017. Процитовано 1 Серпня 2017.
- ↑ Указ Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У Коломиї четверо військових отримали посмертно звання «Почесний громадянин міста» // «Вікна», 14 серпня 2014. Архів оригіналу за 5 Лютого 2015. Процитовано 5 Лютого 2015.
- ↑ Почесні громадяни м. Коломия // Коломийська міська рада. Архів оригіналу за 1 Серпня 2017. Процитовано 1 Серпня 2017.
- ↑ Відкриття пам'ятної дошки Герою АТО старшому лейтенанту Олександру Козолію // Сайт Коломийської єпархії УПЦ КП, 30 вересня 2014. Архів оригіналу за 29 Листопада 2014. Процитовано 19 Листопада 2014.
- ↑ На Запоріжжі відкрили меморіал загиблим на борту збитого бойовиками Іл-76 // «5 канал», 12 червня 2015. Архів оригіналу за 31 Липня 2017. Процитовано 1 Серпня 2017.
- ↑ У Мелітополі увіковічили пам'ять героїв екіпажу ІЛ-76 // «24 канал», 12 червня 2015. Архів оригіналу за 31 Липня 2017. Процитовано 1 Серпня 2017.
Джерела[ред. | ред. код]
- Козолій Олександр Володимирович [Архівовано 29 Листопада 2014 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Козолій Олександр Володимирович [Архівовано 1 Серпня 2017 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
- Вічна пам'ять Героям! [Архівовано 31 Липня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Мелітопольської міської ради.
- Льотчики збитого Іл-76 вірили, що три сімки в бортовому номері — на щастя [Архівовано 31 Липня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // «Факти», 20 червня 2014.
- Життя за Україну: нехай гинуть наші вороги!Архів з оригіналу[Архівовано 9 вересня 2014 у Archive.is] // «Запорізька правда», 4 вересня 2014.
- Відбулось відкриття меморіальної дошки на честь Героя України [Архівовано 29 Листопада 2014 у Wayback Machine.] // Сайт Природничо-математичного ліцею м. Коломия.
- Допомога родині Олександра Козолія загиблого в АТО: дружині і донці [Архівовано 1 Серпня 2017 у Wayback Machine.] // Проект «Люди допомагають людям».
- Найбільша втрата ЗСУ в небі: річниця аварії Іл-76 під Луганськом // «Вечірній Кам'янець» за матеріалами «Вчасно» [Архівовано 2 Серпня 2017 у Wayback Machine.], 14 червня 2017.
