Кокошник (архітектура)

Коко́шник — напівкруглий або кілеподібний зовнішній декоративний елемент у вигляді несправжньої закомари. Етимологічно термін пов'язаний з назвою традиційного російського жіночого головного убору кокошника.

Кокошники набули поширення в російській церковній архітектурі XVI і, особливо, XVII століття. На відміну від закомар, мають виключно декоративне значення (не відповідають формам склепінь). Розташовуються на стінах, в основах шатер і барабанів бань, вінчають віконні наличники, зменшуються догори ярусами (один над одним або «вперебіжку») покривають склепіння.

• 
  Спаський собор (Андроніків монастир), комбінація кокошників та закомар
• 
  Храм Миколи на Посаді (Коломна) — п'ять ярусів кокошників повністю покривають зводи ззовні
• 
  Кілеподібні кокошники церкви Іллі Пророка у Ярославлі
• 
  Церква Святого Сімеона Стовпника, Новий Арбат, Москва

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кокошник (архітектура)

• БСЭ — Кокошник (в архитектуре) [Архівовано 16 липня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• «Искусство», часть 1, М., «Аванта+», 2004, ст. 669 (рос.)