Коломиці
| село Коломиці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Золотоніський район |
| Громада | Шрамківська сільська громада |
| Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
| Основні дані | |
| Засноване | 1594 |
| Перша згадка | 1594 (430 років) рік[1] |
| Населення | 740 (на 2009 рік) |
| Площа | 4,465 км² |
| Поштовий індекс | 19824 |
| Телефонний код | +380 4738 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°03′57″ пн. ш. 32°10′40″ сх. д. / 50.06583° пн. ш. 32.17778° сх. д.Координати: 50°03′57″ пн. ш. 32°10′40″ сх. д. / 50.06583° пн. ш. 32.17778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 111 м[2] |
| Водойми | річка Чумгак |
| Відстань до обласного центру | 69,8 (фізична) км[3] 95 (автошляхами) км |
| Відстань до районного центру | 16 км |
| Найближча залізнична станція | Драбовое-Барятинське |
| Відстань до залізничної станції | 22 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Шрамківка |
| Карта | |
  Коломиці | |
 Коломиці | |
| Мапа | |
 | |
Коломи́ці— село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Шрамківської сільської громади. Населення — 740 чоловік (на 2009 рік).
Село Розташоване в північно-західній частині області, на березі річки Чумгак, за 95 км від обласного центру, за 22 км від залізничної станції Драбове-Барятинське та за 16 км на північ від селища Драбів. Площа населеного пункту — 446,5 га.
Походження назви[ред. | ред. код]
Навкруги села розкинулися болота, ніби утворюючи коло, звідси й назва «Коломиє» — Коломиці.
За іншою версією назва села походить від родини козаків Коломійців[4].
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про Коломиці — 1594 рік, коли загони Северина Наливайка проходили на Лубни старолубенським шляхом. Тоді на території села стояла фортеця Чумгак, яку вперше було позначено на карті в 1650 році французьким інженером Бопланом.
Указом царя Петра І від 8 квітня 1712 року землі, на яких розташоване село, були передані казні.
У 1746 р. в селі була церква Пресвятої Трійці[5]
У 1755 році бунчуковий товариш Василь Полуботок звинуватив Юхима Дарагана у побитті його підданих, захопленні майна та привласненні сінокосу під селом Коломиці.
З 1770 року у селі Троїцька церква.[6][7][8]
У 1777 році Указом цариці Катерини ІІ ці казенні землі були пожаловані й передані князю Родіону Кантакузену.
Коломиці є на мапі 1826-1840 років.[9]
До Жовтневого перевороту 1917 року всі найкращі землі належали пану Лизогубу, який здавав їх в оренду селянам.
Радянську окупацію встановлено на початку 1918 року. Цього ж року було вибрано власний виконком, який "захищав" інтереси бідних селянських мас.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках.
Коломицька школа-сад почала працювати як семирічка з 1936 року, до того був лікнеп, а потім початкова школа. Медпункт почав працювати з 1939—1940 років, клуб — з 1935 року, а з 1985 року його перейменували на Будинок культури. В 1955 році відкрилась сільська бібліотека.
Сучасність[ред. | ред. код]
В селі працює Коломицький навчально-виховний комплекс І-ІІ ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт.
На території Коломиць діє ТОВ «Продсільпром» (директор Буцько Сергій Антонович), яке орендує земельні частки (паї) мешканців села.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Коломиці. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 2 січня 2020.
- ↑ Погода в Україні. Архів оригіналу за 26 березня 2008. Процитовано 2 жовтня 2007.
- ↑ maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ «Нова Доба». № 27 від 29 березня 2012 року. стор. 10.
- ↑ ЦДІАК Ф. 990, о. 1, с. 103
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 589 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст.471 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||
| |||||||||||
