Комар Андрій Анатолійович

Андрій Комар
Комар Андрій Анатолійович
Загальна інформація
Національністьукраїнець
Місце проживанняМиколаїв
Народження10 лютого 1976(1976-02-10) (48 років)
Миколаїв, УРСР, СРСР
Alma materМиколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського
Спорт
КраїнаУкраїна Україна
Вид спортуфехтування
Дисциплінафехтування на візках, шпага, рапіра
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту України
Заслужений майстер спорту України
КлубМиколаївський обласний центр «Інваспорт»
КомандаПаралімпійська збірна команда України з фехтування
Нац. збірнаУкраїна Україна
ТренериОлександр Дорошин, Геннадій Яновський
Завершення виступів2008
Участь і здобутки
Паралімпійські ігрилітні Паралімпійські ігри 2000
літні Паралімпійські ігри 2004
літні Паралімпійські ігри 2008
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Фехтування на візках
Паралімпійські ігри
Золото 2004 Афіни шпага, індивідуальні змагання, чоловіки
Бронза 2004 Афіни рапіра, індивідуальні змагання, чоловіки
Чемпіонати світу
Срібло 2002 Будапешт шпага, індивідуальні змагання, чоловіки
Чемпіонати Європи
Золото 2007 Варшава рапіра, індивідуальні змагання, чоловіки
Срібло 2003 Мадрид рапіра, індивідуальні змагання, чоловіки
Бронза 2003 Мадрид шпага, індивідуальні змагання, чоловіки

Андрій Анатолійович Комар (10 лютого 1976, Миколаїв) — український фехтувальник на візках, (шпага, рапіра), чемпіон (шпага) та бронзовий призер (рапіра) Паралімпійських ігор, срібний призер (шпага) чемпіонату світу, чемпіон (рапіра), срібний призер (рапіра) та бронзовий (шпага) призер чемпіонатів Європи.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 10 лютого 1976 року в Миколаєві. До травми ходив на дзюдо, грав у футбол. Батьки Андрія Комара і Сергія Шенкевича були друзями, тому і діти дружили з дитинства. Так склалася доля, що в інвалідному візку вони опипнилися майже одночасно. Першим травму одержав Андрій на останньому курсі кулінарного технікума, де вчився на кока. Одного вечора, коли він повертався з дискотеки, хтось із натовпу, що пробігав мимо, на бігу вдарив його ножем в спину. Не пройшло і півроку, як дуже невдало впав з дерева Сергій Шенкевич. Йому повністю пробило хребет штиром огорожі.

Після травми Андрій спочатку займався настільним тенісом, входив у трійку призерів на чемпіонаті України з настільного тенісу. Тенісом займався і Сергій Шенкевич, але потім хлопці вирішили спробувати себе у фехтуванні. З тих пір вони практично завжди разом. У готелі завжди жили в одному номері, в одній команді.

З 1999 до 2008 року Андрій Комар виступав за Миколаївський обласний центр «Інваспорт». Тренувався під керівництвом заслужених трененрів України Олександра Дорошина та Геннадія Яновського. Член Паралімпійської збірної команди України з 2000 до 2008 року. Брав участь у трьох Паралімпійських іграх — 2000, 2004 та 2008 років, однак олімпійські нагороди, причому одну найвищого ґатунку здобув на одній з них — у 2004 році в Афінах. Був також призером чемпіонату світу, чемпіоном і призером чемпіонаів Європи, багаторазовим переможцем і призер Кубків світу та чемпіонатів України.

На ХІІІ Паралімпійських іграх 2008 року в Пекіні, Андрій Комар був капітаном українських паралімпійців. На інвалідній колясці віз прапор України, очоливши ходу української делегації на церемонії відкриття ігор. На тих змаганнях його друг Сергій Шенкевич завював дві бронзові нагороди. Відразу після повернення з Пекіна Андрій Комар заявив про вихід зі збірної.

У 2005 році закінчив Миколаївський державний університет імені В. О. Сухомлинського.

Виступи на Паралімпійських іграх

[ред. | ред. код]
Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Літні Паралімпійські ігри 2000  
Україна
шпага, індивідуальні змагання, чоловіки 8
Літні Паралімпійські ігри 2004  
Україна
шпага, індивідуальні змагання, чоловіки  Золото
Літні Паралімпійські ігри 2004  
Україна
рапіра, індивідуальні змагання, чоловіки Бронза
Літні Паралімпійські ігри 2008  
Україна
рапіра, індивідуальні змагання, чоловіки 4
Літні Паралімпійські ігри 2008  
Україна
шпага, індивідуальні змагання, чоловіки 5

Джерела

[ред. | ред. код]