Кончевич Тарас Григорович
| Кончевич Тарас Григорович | ||
|---|---|---|
 Капітан | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 28 жовтня 1979 Щирець | |
| Смерть | 9 лютого 2015 (35 років) Логвинове | |
| Поховання | Личаківський цвинтар | |
| Alma Mater | Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького | |
| Псевдо | «Дантист» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014-2015 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Національна гвардія | |
| Формування | 2-га окрема бригада НГ (Україна) | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
 Кончевич Тарас Григорович у Вікісховищі | ||
Тара́с Григо́рович Конче́вич (28 жовтня 1979 — 9 лютого 2015) — капітан медичної служби Міністерства внутрішніх справ України.
Життєвий шлях[ред. | ред. код]
Закінчив Львівський медичний університет імені Данила Галицького, працював головним лікарем Звенигородської лікарні. Займав активну життєву позицію, заступник голови Щирецької первинної організації партії «УДАР».
У вересні 2014 року добровольцем вирушив до зони бойових дій, лікар 7-го батальйону військової частини 3002 Національної гвардії України. Зазнав поранення, початком січня 2015-го поїхав на фронт вдруге.
9 лютого 2015-го машина «швидкої допомоги» їхала назустріч медичному екіпажу, з яким зник зв'язок. Задорожний і Лагунов рухалися в медичному автомобілі, Кончевич — у медичному БТРі. Під час евакуації поранених з позиції «Хрест» (Дебальцеве) до Бахмута (на той час Артемівськ), потрапила у засідку та підірвалася на фугасі поблизу села Логвинове, після чого була розстріляна прямим наведенням. Сергій Кацабін загинув разом з екіпажем санітарної машини Анатолієм Сулімою та Михайлом Балюком й пораненим молодшим сержантом Олександром Кравченком. Тарас рушив на допомогу, потрапив під обстріл. Тоді ж загинули Василь Задорожний, Дмитро Лагунов, Максим Овчарук.
Тіла загиблих кілька разів намагались вивезти з-під обстрілу. Лише 21 лютого вдалось домовитися з терористами про обмін.
Без Тараса лишились батьки, дружина, син і донька.
Похований у Львові 25 лютого 2015-го, Личаківське кладовище, поле почесних поховань.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- 13 лютого 2016 року у Щирці відкрито та освячено меморіальну дошку на будинку, де народився та проживав Тарас Кончевич
- Почесний громадянин Пустомитівського району (2015; посмертно)[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ 23 червня відбулося засідання сорок третьої чергової сесії Пустомитівської районної ради шостого демократичного скликання[недоступне посилання]
Джерела[ред. | ред. код]
- Кончевич Тарас Григорович [Архівовано 11 квітня 2017 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
