Корисні копалини Габону
Корисні копалини Габону.
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Ґабон багатий на поклади марганцевих та залізних руд, має рудопрояви і родов. уранових руд, золота, бариту, а також фосфорити, апатити та ін. (табл.)
Таблиця — Основні корисні копалини Ґабону станом на 1998-99 рр.
Запаси | Вміст корисного компоненту, % | Частка у світі,% | ||
Підтверджені | загальні | |||
Барит, тис. т | 1000 | 1000 | 83 | 0,3 |
Залізні руди, млн т | 1410 | 1950 | 64 | 0,8 |
Золото, т | - | 19 | 0,8-1,2 г/т | - |
Марганцеві руди, млн т | 244 | 390 | 50 | 6,8 |
Нафта, млн т | 366 | - |
| 0,3 |
Прир. горючий газ, млрд м3 | 34 |
|
|
|
Апатити, млн т |
| 35 | 24 |
|
Фосфорити, млн т |
| 12 | 24 |
|
Уран, тис. т | 6,0 | 7,0 | 0,31 | 0,2 |
Окремі види корисних копалин[ред. | ред. код]
Фосфор та ніобій. На трасі Трансґабонської залізничної магістралі виявлене родовище фосфору і ніобію з супутними рідкісноземельними металами включно із титаном, пов'язане із карбонатитами комплексу Мабуні [Mining Annual Review. 1995]. Головна гірничодобувна компанія країни Société Miniere du Moyen Ogooue (Somino) в 1989—1997 рр. провадила розвідку родовища. Запаси руди становлять 360 млн т при вмісті P2O5 24 %, ніобію – 1.02 %. Запаси ніобію в Мабуні (Mabounie) оцінені в 21.6 млн т з вмістом 1.6 % Nb2O5 або 0.35 млн т. Продовжується вивчення родовища. На 2000 р основний оператор проекту видобутку руди в Мабуні – фірма Cluff Mining.
Залізорудні родовища знаходяться в північно-східному Ґабоні, де зосереджено 850 млн т руди. Однак їх експлуатація залежить від залізничного зв'язку Booue-Belinga.
Марганцеві руди. Запаси марганцевих руд Ґабону зосереджені на родовищі Моанда. Основний продуктивний пласт залягає на глибині 15-45 м, має потужність 3-6 м і складається з уламків зерен і оолітів піролюзиту, псиломелану, манганіту в охристій основній масі. Середній вміст марганцю в рудах 48 %, сірки – 0.03-0.09 %, фосфору – 0.04-0.13, SiO2 — 3-4 %. Руди використовуються без збагачення. Розробка здійснюється відкритим способом.
Алмази. Фірма Southern Era у 2000 оголосила про відкриття в Ґ. двох алмазоносних кімберлітових трубок.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
|