Корчина

Село
Корчина
пол. Korczyna
Герб
Герб

Координати 49°42′51.300000099999″ пн. ш. 21°48′40.464000100005″ сх. д. / 49.71425° пн. ш. 21.81124° сх. д. / 49.71425; 21.81124

Країна Польща Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Кросненський повіт
Гміна Корчина
Перша згадка 1392
Попередні назви Коткенгау
Населення 6034 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-420
Автомобільний код RKR
SIMC 0354784
GeoNames 768136
OSM r6896346  ·R
Офіційний сайт korczyna.pl
Корчина. Карта розташування: Польща
Корчина
Корчина
Корчина (Польща)
Корчина. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Корчина
Корчина
Корчина (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Корчина (пол. Korczyna) — село-центр однойменної гміни Кросненського повіту в Підкарпатському воєводстві Польщі. Населення — 6034 особи (2011[1]).

Історія

[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка про населений пункт із початковою назвою Коткенгау (нім. Kotkenhau) датована 1392 роком: король Владислав ІІ Ягайло населеному пункту надав локаційне право. Село було закладене саксонськими емігрантами-глухонімцями на магдебурзькому праві. Науковці перекладають назву як «красиві болота» (Kothschoen). Щоправда околиці села лісисті, а болота були дещо далі на північ поруч із селом таких же німецьких поселенців під назвою Пальверзее (нім. Palversee).

У 1397 році село стало власністю Климента Москаревського, наприкінці XVI століття — Северина Бонера, а після нього — родини Фірлеїв та Сципіонів. Після одруження Магдалени Сципіонової власниками Корчини стала родина Яблоновський. Донька Яна Яблоновського Софія Скарбек після розлучення з графом Станіславом Скарбеком у коричинському костелі 8 червня 1826 року обвінчалася зі славетним польським драматургом Александером Фредром. Донька подружжя, також Софія і її чоловік Ян Шептицький стали батьками майбутнього глави УКЦ Андрея Шептицького.

З 1882 року у Корчині працювало «Товариство ткачів», яке об'єднало 1000 працівників, з 1887 року засновано ткацьку школу. Якраз на межі століть, ХІХ-го і ХХ-го, село переживало період розквіту — виткані тут полотна були відомі у всій тодішній Польщі.

Останнім з власників Корчини був Станіслав Шептицький, генерал австрійської армії, міністр військових справ Польщі. У часи Другої світової до вибуху Варшавського повстання у корчинському маєтку Шептицького мешкав польський консервативний політик Адам Ронікер.

8 вересня 1939 року в Корчині відбувся бій поміж відділом німецьких військ 1-ї гірської дивізії генерала Кублера і бійцями 2-ї гірської бригади на чолі з полковником Александром Ставажем. Поляки у цьому бою зазнали поразки і загинули.

Німецькі окупанти відзначились жорстокістю в Корчині. У селі як центрі округи вони влаштували єврейське гетто і з 1941-го по 12 серпня 1942 року розстріляли приблизно 80 осіб, переважно жидів.

Коли у липні 1944 року в село увійшли радянські війська, селяни їх радісно прийняли. Проте за деякий час село знову зайняли німці — вони на чолі з капітаном СС Гонігом жорстоко помстилися корчинцям 29 липня за підтримку Червоної армії — розстріляли 60 осіб, не жаліючи жінок і дітей, та спалили 72 господарства.

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Сучасність

[ред. | ред. код]

2009 року відбувся референдум щодо повернення Корчині статусу міста. У ньому взяли участь близько 35 % виборців, а повернення статусу підтримали 71 %.

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][2]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 2939 620 2003 316
Жінки 3095 589 1799 707
Разом 6034 1209 3802 1023

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Природний резерват Прядки
  • Водоспад Три Води
  • Руїни замку Кам'янець — він був прообразом замку Чесніка і Реєнта в комедії Фредро

Примітки

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корчина

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]