Коршилівка

село Коршилівка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Підволочиська селищна громада
Облікова картка Коршилівка 
Основні дані
Населення 164
Територія 1.149 км²
Густота населення 142.73 осіб/км²
Поштовий індекс 47831
Телефонний код +380 3543
Географічні дані
Географічні координати 49°34′13″ пн. ш. 26°03′48″ сх. д. / 49.57028° пн. ш. 26.06333° сх. д. / 49.57028; 26.06333Координати: 49°34′13″ пн. ш. 26°03′48″ сх. д. / 49.57028° пн. ш. 26.06333° сх. д. / 49.57028; 26.06333
Відстань до
районного центру
12 км
Місцева влада
Адреса ради 47800, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, смт Підволочиськ, вул. Шептицького А., буд 4
Карта
Коршилівка. Карта розташування: Україна
Коршилівка
Коршилівка
Коршилівка. Карта розташування: Тернопільська область
Коршилівка
Коршилівка
Мапа
Мапа

CMNS: Коршилівка у Вікісховищі

Церква св.муч.Димитрія
Церква Св.Димитрія

Корши́лівка — село в Україні, у Підволочиській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на сході району.

До 2015 підпорядковувалося Супранівській сільській раді. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Підволочиської селищної громади.

Населення — 164 особи (2001).

Історія

[ред. | ред. код]

Відоме від XVIII ст.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Підволочиської селищної громади[1].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підволочиського району, село увійшло до складу новоствореного Тернопільського району[2].

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Є церква святого великомученика Димитрія Солунського (1901, кам'яна; із вмурованою стелою з прізвищами полеглих 1914—1921 за волю України). Належить до УПЦ КП (з 2019 ПЦУ). Настоятель —протоієрей Василь Сеник.

Із Коршилівки походить оригінальна пам'ятка давньої української літератури — рукописний збірник із 13 віршів початку ХІХ ст., що належав місцевому селянину Олексі Яремкові. У 1898 р. Улян Дроздовський передав цей збірник відомому українському дослідникові Володимиру Гнатюку і той опублікував опис пам'ятки та пісні разом з аналізом літературних паралелей до них у збірках Якова Головацького, Вацлава з Олеська та Жеготи Паулі.[3][4]

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Діють клуб, бібліотека, Каламбур (бар).

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]
  • керівник повстанського загону «Дванадцятка» І. Цепко,
  • громадсько-політичний діяч, видавець І. Яремко.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кабінет Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області». kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Гнатюк Володимир. Причинок до лїтератури нашого віршотворства // Записки НТШ. - Т. ХХІ. - Львів 1898, Miscellanea, с. 5-12.[1] [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.]
  4. Мишанич, Олекса (1996). Крізь віки. Літературно-критичні та історіографічні статті й дослідження (Українська) . Київ: Обереги. с. 215. ISBN 966-513-005-6.

Література

[ред. | ред. код]