Костева
| село
|
Костева (пол. Kosztowa) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Дубецько Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 415 осіб (2011)[1].
Розташування[ред. | ред. код]
Село розташоване на відстані 5 кілометрів на північний захід від центру гміни села Дубецько, 32 кілометри на захід від центру повіту міста Перемишля і 31 кілометр на південний схід від центру воєводства — міста Ряшіва.
Назва[ред. | ред. код]
Належить до групи присвійних назв і походить від імені «Кость».
Історія[ред. | ред. код]
В XI—XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке ввійшло до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.
Після захоплення цих земель Польщею територія у 1340—1772 роках Костева входила до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського, в 1433 році згадується як власність Миколая (сина Петра) Кміта гербу Шренява. За податковим реєстром 1515 року в селі Костова Воля (Kostowa Wola) було 2 лани (коло 50 га) оброблюваної землі[2], а в 1589 р. село Косчьова (Koscziowa) належало Стадницьким, було 1 і 1/2 лана (коло 37 га) оброблюваної землі та млин.[3]
У 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село відійшло до імперії Габсбургів і ввійшло до складу австрійської провінції Галіція.
У 1831 році у Коштовій налічувалося 289 греко-католиків парафії Бахір Бірчанського деканату Перемишльської єпархії[4].
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1883 р. Коштова (або Косьтова) знаходилась у Бжозовському повіті Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини, були 852 мешканці (зокрема 87 мешканців на землях 3 фільварків — Коштева, Ходорівка і Лясківка), з них 16 римо-католиків, 815 греко-католиків і 24 юдеї.[5].
Село належало до 1794 року до греко-католицької парафії Бахорець, далі — до парафії Бахір Динівського деканату Перемишльської єпархії (у 1934—1947 року — Апостольської адміністрації Лемківщини). Метричні книги провадились від 1785 року.
Село знаходиться на заході Надсяння і внаслідок нацистської політики польської влади зазнало латинізації та полонізації. На 1 січня 1939 року у селі мешкало 1400 осіб, з них 730 українців, 350 поляків, 280 польських колоністів міжвоєнного періоду та 40 євреїв[6]. Село входило до ґміни Дубецько Перемишльського повіту Львівського воєводства.
В липні 1944 року радянські війська заволоділи селом. Радянські окупанти насильно мобілізували чоловіків у Червону армію. За Люблінською угодою від 9 вересня 1944 року село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почалися пограбування та вбивства, у квітні 1945 року банда польських шовіністів (командир — Роман Кісєль «Семп») вбила в селі щонайменше 6 українців. Українців у 1945 році добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту тероризували і вбивали польське військо і банди поляків, вцілілих (203 особи) було депортовано під час операції «Вісла» від 28 квітня до 10 травня 1947 року на північні понімецькі землі.[7]
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 194 | 39 | 121 | 34 |
| Жінки | 221 | 52 | 110 | 59 |
| Разом | 415 | 91 | 231 | 93 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 149. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](лат.)
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 48. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](лат.)
- ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos graeco catholicae Premisliensis pro Anno Domini M.D.CCC.XXXI. — Premisliae: Impressum in Typographia Episcopali Rit. Graeci Cath., 1831. — P. 157. (лат.)
- ↑ Kosztowa (także Kośtowa) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 489. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 111.
- ↑ Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 437.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Шематизм Греко-Католицкого Духовеньства Апостольскої Адміністрації Лемковщини. — Львів: Наклад ААЛ, 1936. — С. 45—46 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Apokryf Ruski [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.](пол.)
| ||||||||||||||
 | Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |