Костюченко Сергій Пилипович

Костюченко Сергій Пилипович
Народився	1905 Київ, Київська губернія, Російська імперія
Помер	7 вересня 1984(1984-09-07) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Російська імперія  Російська республіка  УНР  Українська Держава  Українська РСР  СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний діяч, політик
Членство	Центральний комітет КПУ (1952)
Посада	депутат Верховної Ради УРСР[d] і депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

Сергі́й Пили́пович Костюче́нко (1905, Київ, Київська губернія, Російська імперія — 7 вересня 1984(1984-09-07), Київ) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938—1947). Депутат Верховної Ради СРСР 1–3-го скликань (1941—1954). Член ЦК КП(б)У (1949—1952).

Народився 1905(1905) року в родині робітника-залізничника в Києві. У чотирирічному віці залишився сиротою, перебував у дитячому притулку. У 1912 році переїхав до діда, Карпа Костюченка, у містечко Батурин Чернігівської губернії. У 1912—1925 роках — наймит у заможних селян, конюх та сторож Батуринської лікарні. Освіта неповна середня. Закінчив гурток політичної грамоти.

У 1925 році вступив до комсомолу. До 1927 року — секретар Батуринського сільського комсомольського осередку. У 1927—1929 роках — голова групового комітету профспілки робітників землі і лісу.

Член ВКП(б) з 1929 року.

У 1929—1932 роках — голова Батуринської сільської ради; інструктор виконавчого комітету Батуринської районної ради; голова Батуринської районної скотарспілки, голова Фастівецької сільської ради на Чернігівщині.

У 1932—1935 роках — завідувач відділу кадрів Політичного відділу Батуринської машинно-тракторної станції Чернігівської області.

У 1935—1937 роках — голова Батуринської сільської ради; директор Батуринської машинно-тракторної станції Чернігівської області.

У лютому 1937 — вересні 1938 року — 1-й секретар Батуринського районного комітету КП(б)У Чернігівської області; завідувач сільськогосподарського відділу Чернігівського обласного комітету КП(б)У.

26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Щорській виборчій окрузі № 143 Чернігівської області.

2 вересня 1938 — листопад 1941 року — виконувач обов'язки голови, голова виконавчого комітету Чернігівської обласної ради депутатів трудящих.

У листопаді 1941 — вересні 1943 року — на політичній роботі в Червоній Армії, уповноважений Військової Ради, начальник оперативної групи військових рад армій Південно-Західного, Сталінградського і Воронезького фронтів.

У вересні 1943 — січні 1949 року — голова виконавчого комітету Чернігівської обласної ради депутатів трудящих.

У січні 1949 — 16 вересня 1951 року — 1-й секретар Житомирського обласного комітету КП(б)У.

У вересні 1951 — серпні 1952 року — слухач Курсів перепідготовки при ЦК ВКП(б).

У вересні 1952 — червні 1953 року — інспектор ЦК КП України.

У червні 1953 — липні 1955 року — начальник Головного управління організованого набору робітників (та переселення) при Раді міністрів Української РСР.

У липні 1955—1967 роках — 1-й заступник начальника Головного управління організованого набору робітників та переселення при Раді Міністрів Української РСР. У 1967—1971 роках — заступник голови Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по використанню трудових резервів.

З 1971 року — на пенсії, помер 7 вересня 1984 року в Києві.

• два ордени Леніна (07.02.1939, 23.01.1948)
• орден Вітчизняної війни І ст. (01.02.1945)
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (26.08.1943)
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (25.11.1970)

• Костюченко Сергей Филиппович [Архівовано 14 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)
• Костюченко Сергій Пилипович: облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 4, арк. 66–67.
• Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 55.
• Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.