Косівська дівчина

Косівська дівчина
Зображення
Формат творчої роботи вірш[d]
Жанр Сербська епічна народна поезія
CMNS: Косівська дівчина у Вікісховищі
Картина Уроша Предича «Косівська дівчина»

Косівська дівчина (серб. Косовка девојка / Kosovka devojka — «Косовка дівчина»), Дівчина з Косова поля або Косівська дівчинка — героїня сербського епосу, найвідоміша алегорія Сербії та основний символ сербської культури.

Література[ред. | ред. код]

Зустрічається в сербській народній пісні «Косівська дівчина», присвяченій Битві на Косовому полі. Відповідно до пісні, вона допомагає пораненим сербським воїнам на полі бою і шукає свого судженого Мілана Топлицю та його побратимів Мілоша Обилича та Івана Косанчича. Від вмираючого воїна Павла Орловича вона дізнається про загибель всіх трьох та оплакує їх кончину, кажучи:

Бідна, мені немає на світі щастя.
Якщо вхоплюся за гілку ялини,
Негайно ж зелена засохне.

Також вона згадується в деяких піснях про Марко Кралевича[1].

На честь Косівської дівчини названі вулиці в Белграді, Нішу, Баня-Луці, Младеноваці та Сурчині.

Вулиця косівської дівчини в Белграді

Живопис[ред. | ред. код]

Сербський художник Урош Предич є автором картини «Косівська дівчина», написаної в 1919 році (олія). На картині дівчина доглядає за пораненим Павлом Орловичем[2]. Поява картини в 1919 оживила косівський феномен, висловивши повагу і шану сербським солдатам-героям Першої світової війни.

Скульптура[ред. | ред. код]

У 1907 році скульптором Іваном Мештровичем створена скульптура «Косівська дівчина».

Кінематограф[ред. | ред. код]

У 1989 югославський режисер Здравко Шотра зняв фільм «Битва на Косовому полі». Роль косівської дівчинки виконала Катарина Гойкович.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Журнал «Дух христианина». №7. Статья «Небо над Сербией». Архів оригіналу за 15 травня 2014. Процитовано 14 травня 2014.
  2. Объяснение картины «Косовская девушка». Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 14 травня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]