Кошари (Конотопський район)
| село Кошари | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район | Конотопський район |
| Тер. громада | Попівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA59020130120016900 |
| Облікова картка | Кошари |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1812 |
| Населення | 1016 |
| Поштовий індекс | 41666 |
| Телефонний код | +380 5447 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°0′49″ пн. ш. 33°13′55″ сх. д. / 51.01361° пн. ш. 33.23194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 160 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41666, Сумська обл., Конотопський р-н, с. Кошари, вул. Центральна, 1 |
| Карта | |
  Кошари | |
 Кошари | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Коша́ри — село в Україні, у Попівській сільській громаді Конотопського району Сумської області. До 2020 центр Кошарівської сільської ради, до складу якої входили також села Андріївське та Нечаївка. Населення становить 1016 осіб. Розташоване за 50 км від райцентру міста Конотоп.
Село Кошари знаходиться на відстані 3,5 км від лівого берега річки Ромен. На відстані 1 км розташовані села Андріївське і Нечаївське. По селу протікає пересихаючий струмок з загатами.
Засноване у першій половині 17 століття на території Київського воєводства Речі Посполитої.
Походження назви села, згідно з версією дослідника Лівобережної України Олександра Лазаревського, від традиційного випасу отар овець. 1726-1727 тут збудовані великі тваринницькі загони.
Згідно з іншими версіями, село засновано 1730 і початок йому дав дептівський козак Василь Сайно. 1753 року село увійшло до складу Голінської сотні Прилуцького полку Гетьманщини.
За переписом 1780 року, у Кошарах значиться підданих колишнього гетьмана Розумовського 61 двір, 84 хати, 3 "конюшенних хат", 17 "конюхів із подданих хат".
1795 в селі побудували кам'яну Воскресенську церкву. Згідно з переказами старожилів із цегли, випаленої в Кошарах.
Розвиток села Кошари протягом всього XIX століття тісно пов'язаний з іменем нащадків козацької старшини Тарновських. Протягом півстоліття, аж до селянської реформи 1861 року (у цей період вони продали свої земельні володіння в Кошарах), Тарновські мали найбільші угіддя.
У 1881 році в Кошарах працювали дві школи. Було також організовано виробництво цегли. У 1885 році у Кошарах працювало 2 винокурних заводи, 17 вітряних млинів.
1917 село увійшло до складу УНР. У 1920-их роках - окуповано комуністичними загонами Леніна. Навесні 1931 року у селі почали масово зганяти до колгоспів, яких комуністи утворили 6. Після цього влада вдалася до терору голодом, від якого гинули діти й старі. Після Голодомору 1946-1947 усі відновлені колгоспи об'єднані в один - колгосп імені російського комуніста Кірова.
На території сільської ради працюють:
- сільськогосподарське підприємство ТОВ "Хлібороб",
- фермерські господарства,
- релігійна громада УПЦ МП,
- сільська лікарська амбулаторія,
- сільський Будинок культури та бібліотека,
- приватні крамниці,
- поштове відділення.
У селі працює Кошарівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.
Уродженцями села є:
- Дріянський Єгор Едуардович (1812—1873) — письменник, автор повістей, романів, п'єс.
- Дуткін Олексій Іванович (1902-?) — радянський військовик, гвардії генерал-майор.
- Лупішко Дмитро Федорович (нар. 1942) — український астроном, засновник харківської астероїдної наукової школи, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки[1].
- Скотар Володимир Антонович (1964—2023) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- ↑ Указ Президента України № 594/2011 Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2010 року [Архівовано 8 листопада 2019 у Wayback Machine.]. Президент України. Офіційне інтернет-представництво
Погода в селі [Архівовано 3 травня 2020 у Wayback Machine.]
 |