Кравець Євген Володимирович
| Кравець Євген Володимирович | |
|---|---|
 Солдат | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 9 жовтня 1988 Хуст, Закарпатська область, УРСР |
| Смерть | 18 жовтня 2014 (26 років) Орловське, Донецька область, Україна |
| Поховання | Маринове |
| Alma Mater | ОНПУ |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014 |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  Збройні сили |
| Рід військ | Територіальна оборона |
| Формування |  18 БТО «Одеса» |
| Війни / битви | |
 Кравець Євген Володимирович у Вікісховищі | |
Євге́н Володи́мирович Краве́ць (9 жовтня 1988 — 18 жовтня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1988 року в місті Хуст на Закарпатті у сім'ї військовослужбовця. Дитинство пройшло на Одещині, в смт Раухівка Березівського району. Закінчив Раухівську загальноосвітню школу із золотою медаллю, 2010-го — Одеський національний політехнічний університет з «червоним» дипломом, за спеціальністю «Інженер-енергетик».
У зв'язку з російською збройною агресією проти України призваний за частковою мобілізацією 15 травня 2014 року до щойно створеного батальйону територіальної оборони Одеської області.
Солдат, навідник АГС-17 «Полум'я» 1-го стрілецького відділення 2-го взводу 1-ї роти охорони 18-го батальйону територіальної оборони «Одеса». Зі своїм підрозділом виконував завдання на кордоні з Придністров'ям, по тому — на території проведення антитерористичної операції в Донецькій області, де обороняв підступи до м. Маріуполь.
Трагічно загинув 18 жовтня 2014 року за тимчасовим місцем дислокації стрілецької роти батальйону на південній околиці села Орловське Тельманівського району, — близько 21:30 у наметі старший солдат з автомату АК-74 розстріляв чотирьох співслужбовців. Від наскрізних кульових вогнепальних поранень обличчя та ноги Євген помер дорогою до лікарні. Сержанти Геннадій Бойченко і Олександр Орлик та старший солдат Микола Мокан загинули на місці, ще один боєць дістав поранення.
Похований з військовими почестями на кладовищі села Маринове Березівського району, де мешкають батьки.
8 жовтня 2018 року вироком суду у м. Маріуполь вбивцю засуджено до довічного позбавлення волі.
Сім'я[ред. | ред. код]
Без сина лишились мати Людмила Дмитрівна Кравець та батько Володимир Антонович Кравець — майор, старший офіцер мобілізаційного відділення Березівського райвійськкомату. Старший брат — кадровий військовий, майор Олег Кравець, учасник АТО, заступник військового комісара з територіальної оборони Березівського райвійськкомату.
Вшанування[ред. | ред. код]
9 жовтня 2015 на фасаді Раухівської ЗОШ І-ІІІ ступенів відкрили меморіальну дошку на честь випускника школи Євгена Кравця.
В смт Раухівка вул. Радянську перейменовано на вулицю Євгена Кравця. На цій вулиці розташована Раухівська селищна рада.
Джерела[ред. | ред. код]
- Кравець Євген Володимирович [Архівовано 3 травня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- В зоні АТО загинув ще один військовослужбовець з Одеської області [Архівовано 20 серпня 2018 у Wayback Machine.](рос.) // «Думська», 20 жовтня 2014.
- Батальйон тероборони «Одеса» втратив чотирьох бійців [Архівовано 28 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.) // «Думська», 23 жовтня 2014.
- Жителі Березівського району Одещини простились із загиблим в зоні АТО земляком (фото) [Архівовано 21 серпня 2018 у Wayback Machine.] // «Траса Е-95», 20 жовтня 2014.
- На Одещині відкрили меморіальну дошку місцевому Герою Євгену Кравцю [Архівовано 20 серпня 2018 у Wayback Machine.] // ТСН, 9 жовтня 2015.
- «Я не хотів війни, я боронив свій край» // Газета «Степовий маяк», 9 жовтня 2015.
- «Одеський характер». Навідник АГС загинув, захищаючи Маріуполь, — ФОТО [Архівовано 20 серпня 2018 у Wayback Machine.](рос.) // 0629.com.ua — Сайт міста Маріуполя, 20 серпня 2018.
- Солдату, що з автомата розстріляв колег, винесли суворий вирок [Архівовано 13 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // «Експрес», 12 жовтня 2018.
- Вирок Орджонікідзевського райсуду міста Маріуполя від 08.10.2018[недоступне посилання з червня 2019]. Текст вироку на сайті ЄДРСР.
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |