Кривий Олександр Васильович

Кривий Олександр Васильович
Народився12 лютого 1949(1949-02-12)
Томськ, РРФСР, СРСР
Помер2003
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьхудожник
ЧленствоНаціональна спілка художників України

Олександр Васильович Кривий (12 лютого 1949, Томськ2003) — український художник. Працював у жанрах монументальної та станкової скульптури.

Біографічна довідка

[ред. | ред. код]

У 1975 році закінчив художньо-графічний факультет Омського педагогічного інституту імені М. Горького.

Працював в Омську різьбярем художньо-виробничих майстерень, а також художником-реставратором музею образотворчого мисттецтва. З 1978 року – у Вінниці. Спочатку викладав гурток «Юний художник» при Палаці піонерів. З 1982 року до кінця 1990-х років працював на виробничо-художньому комбінаті.

Член Вінницької обласної організації Національної спілки художників України з 1987 року.

Учасник низки обласних, всеукраїнських та всесоюзних мистецьких виставок. Створював портрети і тематичні композиції, використовуючи гіпс та дерево.

Основні твори

[ред. | ред. код]
  • «Андрюша» (1981)
  • «Сашко-футболіст» (1982)
  • «Художниця» (1982)
  • «Полковник І. Немець» (1983)
  • «А. Шульга» (1984)
  • «Н. Піросмані» (1986)
  • «Пам'яті В. Попкова» (1986)
  • «Мистецтвознавець Н. Іванець» (1986)
  • «Нескорений» (1986)
  • «Джерело» (1987)
  • «Скульптор на пленері» (1987)
  • меморіальна дошка С. Дудковському у Вінниці (1990-ті)

Джерела

[ред. | ред. код]