Кубок Азії з футболу 2019

Кубок Азії з футболу 2019
كأس آسيا 2019
Деталі турніру
Господар ОАЕ ОАЕ
Дата 5 січня — 1 лютого 2019
Кількість команд 24 АФК конфедерацій)
Стадіони 8
Призери
Переможець Катар Катар
(1-й титул)
Фіналіст Японія Японія
Статистика турніру
Матчів зіграно 51
Голів забито 130 (2.55 за матч)
Глядачів 644 307 (12 633 за матч)
Найкращий бомбардир(и) Катар Алмоез Алі (9 голів)
Найкращий гравець Катар Алмоез Алі
Найкращий воротар Катар Саад аш-Шіб
Нагорода Fair play Японія Японія
2015
2023

Кубок Азії 2019 (англ. 2019 AFC Asian Cup, араб. كأس آسيا 2019‎) — 17-й за ліком футбольний турнір серед азійських збірних, що проходив у Об'єднаних Арабських Еміратах[1] з 5 січня по 1 лютого 2019 року[2].

Вперше на цьому турнірі зіграли 24 команди (замість колишніх 16)[3]. Переможцем цього турніру вперше в історії стала збірна Катару, яка взяла участь у Кубку конфедерацій 2021 року[4].

Вибори господаря

[ред. | ред. код]

Перший етап процесу вибору країни-господарки першості офіційно розпочався 15 грудня 2012 року і закінчився 2 лютого 2013 року[5]. Після цього Комітет АФК підтвердив 12 березня 2013 року, що 11 країн висловили зацікавленість у проведенні цього турніру: Бахрейн , КНР, Іран, Кувейт, Ліван, Малайзія, М'янма, Оман, Саудівська Аравія, Таїланд і Об'єднані Арабські Емірати[6]. При цьому Ліван, Малайзія, М'янма і відкликали заявки до закінчення терміну подання всіх документів 31 серпня 2013 року[7].

Виконавчий комітет АФК на квітень 2014 підтвердив, що 5 країн офіційно подали заявки на проведення Кубка Азії з футболу 2019: Іран, Кувейт, Саудівська Аравія, Таїланд та Об'єднані Арабські Емірати.

У січні 2015 року Генеральний секретар АФК заявив, що у кандидатах на проведення турніру залишились лише Іран та Об'єднані Арабські Емірати, і що господарі будуть оголошені в березні 2015 року[1].

9 березня 2015 року АФК оголосила господарем наступного Кубка Азії Об'єднані Арабські Емірати[8].

Кваліфікація

[ред. | ред. код]
   Кваліфікувались
   Не кваліфікувались
   Дискваліфіковані, або не брали участі
   Не є членами АФК

Для участі у відбірковому турнірі зареєструвалися всі 46 членів АФК. Турнір розпочався 12 березня 2015 року. Перші два з трьох раундів відбору до Кубка Азії 2019 року були частково об'єднані з азійським відбором на чемпіонат світу 2018 року[3]:

  • Перший раунд: 12 команд з найменшим рейтингом ФІФА провели матчі на виліт вдома і в гостях, щоб зменшити загальну кількість команд до 40.
  • Другий раунд: 40 команд були розбиті на вісім груп по п'ять команд, які буду грати одна з одною вдома і на виїзді. Вісім переможців груп і чотири найкращі збірні, що зайняли другі місця, пройшли в третій раунд кваліфікації чемпіонату світу з футболу, а також отримали пряму путівку в фінальну частину Кубка Азії. Матчі другого раунду почалися 11 червня 2015 року і завершилися 29 березня 2016 року.
    За кілька днів до початку другого раунду ФІФА відсторонила від участі у відбірковому турнірі збірну Індонезії, в результаті чого в групі F залишилося всього 4 команди.
    У жовтні 2015 року ФІФА оголосила про призупинення членства збірної Кувейту. У матчах з М'янмою, Лаосом і Південною Кореєю Кувейту зараховані технічні поразки з рахунком 0:3.
  • Раунд плей-оф:

Одинадцять гірших команд другого раунду розіграли 8 путівок до третього раунду. Матчі пройшли в два етапи, кожен за принципом «вдома і в гостях». Перший етап — 2 і 7 червня 2016 року, другий етап — 6 вересня і 11 жовтня 2016 року. Жеребкування цього раунду відбулося 7 квітня 2016 року.

  • Перший етап

Переможці пар безпосередньо вийшли до третього раунду. Ті, хто програв, взяли участь у Другому етапі раунду плей-оф.

  • Другий етап

До п'яти тих, хто програв на Першому етапі командам за результатами жеребкування додалася збірна Бутану. 6 команд склали 3 пари. Переможці пар вийшли в третій відбірковий раунд. Ті, хто програв остаточно вибули з відбіркового турніру.

  • Третій раунд: 24 збірні, що потрапили з Другого туру або зі стадії плей-оф, були розділені на шість груп по чотири команди і будуть боротися за решту путівок на Кубок Азії[9]. Дві найкращі команди з кожної групи вийшли в фінальну частину Кубка Азії. Збірна Кувейту була дискваліфікована, а збірна Гуаму відмовилася від участі. Їх місця зайняли збірні Непалу і Макао.

В той же час переможці другого раунду будуть поділені на дві групи по 6 команд і виборюватимуть путівку на чемпіонат світу. Таким чином третій раунд кваліфікації кубка Азії 2019 року став окремим від третього раунду кваліфікації на чемпіонат світу 2018 року[10].

Кваліфіковані збірні

[ред. | ред. код]
Збірна Спосіб
кваліфікації
Дата
кваліфікації
Кількість
участей
Остання
участь
Найкращий
результат
Рейтинг ФІФА
на грудень 2018
ОАЕ ОАЕ Господар 9 березня 2015 10 2015 Фіналіст (1996) 79
Катар Катар Другий раунд, 1 місце групи C 17 листопада 2015 10 2015 Чвертьфіналіст (2000, 2011) 93
Південна Корея Південна Корея Другий раунд, 1 місце групи G 13 січня 2016 14 2015 Переможець (1956, 1960) 53
Японія Японія Другий раунд, 1 місце групи E 24 березня 2016 9 2015 Переможець (1992, 2000, 2004, 2011) 50
Таїланд Таїланд Другий раунд, 1 місце групи F 24 березня 2016 7 2007 3-тє місце (1972) 118
Саудівська Аравія Саудівська Аравія Другий раунд, 1 місце групи A 24 березня 2016 10 2015 Переможець (1984, 1988, 1996) 69
Австралія Австралія Другий раунд, 1 місце групи B 29 березня 2016 4 2015 Переможець (2015) 41
Узбекистан Узбекистан Другий раунд, 1 місце групи H 29 березня 2016 7 2015 4-те місце (2011) 95
Іран Іран Другий раунд, 1 місце групи D 29 березня 2016 14 2015 Переможець (1968, 1972, 1976) 29
Сирія Сирія Другий раунд, 2 місце групи E 29 березня 2016 6 2011 Груповий етап (1980, 1984, 1988, 1996, 2011) 74
Ірак Ірак Другий раунд, 2 місце групи F 29 березня 2016 9 2015 Переможець (2007) 88
КНР КНР Другий раунд, 2 місце групи C 29 березня 2016 12 2015 Фіналіст (1984, 2004) 76
Оман Оман Третій раунд, 1 місце групи D 10 жовтня 2017 4 2015 Груповий етап (2004, 2007, 2015) 82
Палестина Палестина Третій раунд, 2 місце групи D 10 жовтня 2017 2 2015 Груповий етап (2015) 99
Індія Індія Третій раунд, 1 місце групи A 11 жовтня 2017 4 2011 2-ге місце (1964) 97
Ліван Ліван Третій раунд, 1 місце групи B 10 листопада 2017 2 2000 Груповий етап (2000) 81
Туркменістан Туркменістан Третій раунд, 2 місце групи E 14 листопада 2017 2 2004 Груповий етап (2004) 127
Йорданія Йорданія Третій раунд, 1 місце групи C 14 листопада 2017 4 2015 Чвертьфіналіст (2004, 2011) 109
Бахрейн Бахрейн Третій раунд, 1 місце групи E 14 листопада 2017 6 2015 4-те місце (2004) 113
В'єтнам В'єтнам Третій раунд, 2 місце групи C 14 листопада 2017 4 2007 4-те місце (19561, 1960 1) 100
Киргизстан Киргизстан Третій раунд, 2 місце групи A 22 березня 2018 1 Дебют 91
Північна Корея Північна Корея Третій раунд, 2 місце групи B 27 березня 2018 5 2015 4-те місце (1980) 109
Філіппіни Філіппіни Третій раунд, 1 місце групи F 27 березня 2018 1 Дебют 116
Ємен Ємен Третій раунд, 2 місце групи F 27 березня 2018 12 Дебют 135
2 Збірна Південного Ємену брала участь у турнірі 1976 року, але за даними ФІФА та АФК нинішня збірна Ємену є правонаступницею збірної Північного Ємену, що у фінальну частину Кубків Азії не виходила

Жеребкування

[ред. | ред. код]

Жеребкування фінального турніру відбулося 4 травня 2018 року в готелі Armani хмарочосу «Бурдж Халіфа» в місті Дубай)[11][12], за підсумками якої 24 команди були розподілені по 6 групи, що складаються з чотирьох команд. Основою для посіву використовувався рейтинг збірних команд світу ФІФА за квітень місяць 2018 року. Згідно з регламентом АФК — 12 команд, які гарантували собі місце у фінальному турнірі за підсумками Другого раунду кваліфікації, були поміщені в кошики 1 і 2. Решта команд, що пройшли кваліфікацію в Третьому раунді, були розподілені по кошиках 3 і 4. Як господарів турніру, збірна ОАЕ була також відправлена в кошик 1, тим самим вона автоматично потрапила в групу А[13].

Процедуру жеребкування проводили чотири відомих азійських футболістів: Алі Даеї (Іран), Сунь Цзіхай (Китай), Суніл Четрі (Індія) та Філ Янгхазбенд (Філіппіни).[14]

Кошик 1 Кошик 2 Кошик 3 Кошик 4

ОАЕ ОАЕ (81) (hosts)
Іран Іран (36)
Австралія Австралія (40)
Японія Японія (60)
Південна Корея Південна Корея (61)
Саудівська Аравія Саудівська Аравія (70)

КНР КНР (73)
Сирія Сирія (76)
Узбекистан Узбекистан (88)
Ірак Ірак (88)
Катар Катар (101)
Таїланд Таїланд (122)

Киргизстан Киргизстан (75)
Ліван Ліван (79)
Палестина Палестина (83)
Оман Оман (87)
Індія Індія (96)
В'єтнам В'єтнам (103)

Північна Корея Північна Корея (112)
Філіппіни Філіппіни (113)
Бахрейн Бахрейн (116)
Йорданія Йорданія (117)
Ємен Ємен (125)
Туркменістан Туркменістан (129)

Команди були послідовно розподілені по групах від А до F. У результаті жеребкування виникли такі групи:

Група A
Поз. Збірна
A1 ОАЕ ОАЕ
A2 Таїланд Таїланд
A3 Індія Індія
A4 Бахрейн Бахрейн
Група B
Поз. Збірна
B1 Австралія Австралія
B2 Сирія Сирія
B3 Палестина Палестина
B4 Йорданія Йорданія
Група C
Поз. Збірна
C1 Південна Корея Південна Корея
C2 КНР КНР
C3 Киргизстан Киргизстан
C4 Філіппіни Філіппіни
Група D
Поз. Збірна
D1 Іран Іран
D2 Ірак Ірак
D3 В'єтнам В'єтнам
D4 Ємен Ємен
Група E
Поз. Збірна
E1 Саудівська Аравія Саудівська Аравія
E2 Катар Катар
E3 Ліван Ліван
E4 Північна Корея Північна Корея
Група F
Поз. Збірна
F1 Японія Японія
F2 Узбекистан Узбекистан
F3 Оман Оман
F4 Туркменістан Туркменістан

Стадіони

[ред. | ред. код]

Ігри Кубка Азії проходили на 8 стадіонах, розташованих в 4 містах ОАЕ[15].

Абу-Дабі
«Шейх Заєд» «Мохаммед бін Заєд» «Аль-Нахаян»
Місткість: 45,000[16] (розширено) Місткість: 42,056 (розширено) Місткість: 12,201 (розширено)
Дубай
«Аль-Рашид»
Місткість: 12,000[16] (розширено)
Дубай (місто)
«Аль-Мактум»
Місткість: 15,058 (розширено)
Аль-Айн Шарджа
Хазза бін Заєд «Халіфа бін Заєд» «Шарджа»
Місткість: 25,965 Місткість: 16,009 (розширено) Місткість: 11,073 (розширено)

Арбітри

[ред. | ред. код]

5 грудня 2018 року АФК оголосила список з 30 суддів та 30 асистентів, а також по два запасних арбітра і асистента, що обслуговуватимуть турнір. В їх числі опинився один рефері та два помічники з КОНКАКАФ[17][18]. Відеоасистент арбітра (VAR) використовується з чвертьфіналу[19].

Головні арбітри

Асистенти

  • Австралія Меттью Крім
  • Австралія Антон Щетінін
  • Бахрейн Мохамед Салман
  • Бахрейн Ясер Тулефат
  • КНР Цао Ї
  • КНР Ху Веймін

  • Іран Мохаммедреза Мансурі
  • Іран Реза Сохандан
  • Японія Юн Міхара
  • Японія Хіросі Ямауті
  • Йорданія Мохаммад Аль-Калаф
  • Йорданія Ахмад Аль-Роалле

  • Південна Корея Кім Йон Ха
  • Південна Корея Юн Кван Юл
  • Киргизстан Сергій Гріщенко
  • Малайзія Мохд Юсрі Мухамад
  • Малайзія Мохамад Зайнал Абідін
  • Мексика Мігель Ернандес

  • Мексика Альберто Морін
  • Оман Абу Бакар Аль-Амрі
  • Оман Рашид Аль-Гаїті
  • Катар Сауд Аль-Макале
  • Катар Талеб Аль-Маррі
  • Саудівська Аравія Мухаммед Аль-Абакрі

Запасні арбітри
Запасні асистенти
  • Ірак Алі Убайді
  • Шрі-Ланка Пріянга Паллія Гуруге

Склади

[ред. | ред. код]

Кожна команда повинна була зареєструвати команду з мінімум 18 гравців і не більше 23 гравців, мінімум три з яких повинні були бути воротами.[20]

У тренерів прапор вказано, якщо фахівець очолює збірну не своєї країни
Збірна Тренер Капітан
ОАЕ ОАЕ Італія Альберто Дзаккероні Ісмаїл Матар
Таїланд Таїланд Сербія Милован Раєваць (перший матч)
Сірісак Йод'ярдтай (подальші ігри)
Тірасіл Дангда
Індія Індія Англія Стівен Константін Суніл Четрі
Бахрейн Бахрейн Чехія Мірослав Соукуп Абдулвахаб Аль-Сафі
Австралія Австралія Грем Арнольд Марк Мілліган
Сирія Сирія Німеччина Бернд Штанге (перші два матчі)
Фаджр Ібрагім (третій матч)
Омар Ас-Сома
Палестина Палестина Алжир Нуреддін Улд Алі Абделатіф Бахдарі
Йорданія Йорданія Бельгія Вітал Боркелманс Амер Шафі
Південна Корея Південна Корея Португалія Паулу Бенту Сон Хин Мін
КНР КНР Італія Марчелло Ліппі Чжен Чжи
Киргизстан Киргизстан Росія Олександр Крестінін Валерій Кічін
Філіппіни Філіппіни Швеція Свен-Йоран Ерікссон Філ Янгхазбенд
Іран Іран Португалія Карлуш Кейрош Масуд Шоджаї
Ірак Ірак Словенія Сречко Катанець Мохаммед Гассід
В'єтнам В'єтнам Південна Корея Пак Хан Со Куе Нгок Хай
Ємен Ємен Словаччина Ян Коцян Ала Аль-Сасі
Саудівська Аравія Саудівська Аравія Іспанія Хуан Антоніо Піцці Омар Гавсаві
Катар Катар Іспанія Фелікс Санчес Бас Хассан аль-Хайдос
Ліван Ліван Чорногорія Миодраг Радулович Хассан Маатук
Північна Корея Північна Корея Кім Йон Чжун Чон Іль Гван
Японія Японія Хадзіме Моріясу Мая Йосіда
Узбекистан Узбекистан Аргентина Ектор Купер Оділ Ахмедов
Оман Оман Нідерланди Пім Вербек Ахмед Кано
Туркменістан Туркменістан Язгули Ходжагельдиєв Алтимурад Аннадурдиєв

Екіпірування команд

[ред. | ред. код]
Бренд # Збірні
США Nike 6 Австралія Австралія, Катар Катар, КНР КНР, Південна Корея Південна Корея, Саудівська Аравія Саудівська Аравія, Філіппіни Філіппіни
Німеччина Adidas 5 Іран Іран, Північна Корея Північна Корея, ОАЕ ОАЕ, Палестина Палестина, Японія Японія
Німеччина Jako 4 Ірак Ірак, Оман Оман, Сирія Сирія, Узбекистан Узбекистан
Іспанія Joma 3 Йорданія Йорданія, Киргизстан Киргизстан, Туркменістан Туркменістан
США Capelli Sport 1 Ліван Ліван
Таїланд Grand Sport В'єтнам В'єтнам
Італія Macron Бахрейн Бахрейн
Індія Six5Six Індія Індія
Німеччина Uhlsport Ємен Ємен
Таїланд Warrix Таїланд Таїланд

Груповий етап

[ред. | ред. код]

Критерії класифікації команд

[ред. | ред. код]

Місця команд в групах визначаються наступними правилами[21]:

1. Загальна кількість очок, набраних у всіх групових матчах;
2. Різниця забитих і пропущених голів у всіх групових матчах;
3. Кількість голів, забитих у всіх групових матчах;

Якщо дві (або більше) команди мають рівні показники за критеріями, перерахованим вище, їх місця визначаються за додатковими критеріями:

  • Очки, набрані в матчах групового етапу між даними командами;
  • Різниця забитих і пропущених м'ячів в матчах групового етапу між даними командами;
  • Кількість голів, забитих в матчах групового етапу між даними командами.
  • Післяматчеві пенальті, якщо дві команди зустрілись у матчі останнього туру.
  • Очки фейр-плей:
Перша жовта картка ЖК — мінус 1 очко,
Непряма червона картка YKYKRK — мінус 3 очки,
Пряма червона картка RK — мінус 3 очки,
Жовта картка і пряма червона картка YKRK — мінус 4 очки;
  • Додаткове жеребкування за рішенням оргкомітету турніру.

Час визначений за GST (UTC+4).[22]

Група А

[ред. | ред. код]
Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1 ОАЕ ОАЕ (H, A) 3 1 2 0 4 2 +2 5 Вихід у плей-оф
2 Таїланд Таїланд (A) 3 1 1 1 3 5 −2 4[a]
3 Бахрейн Бахрейн (A) 3 1 1 1 2 2 0 4[a]
4 Індія Індія (E) 3 1 0 2 4 4 0 3
Джерело: AFC
(A) Вихід до наступного раунду; (E) Вибуття; (H) Господар.
Примітки:
  1. а б Очки в особистих іграх: Таїланд — 3, Бахрейн — 0.


Група B

[ред. | ред. код]
Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1 Йорданія Йорданія (A) 3 2 1 0 3 0 +3 7 Вихід у плей-оф
2 Австралія Австралія (A) 3 2 0 1 6 3 +3 6
3 Палестина Палестина (E) 3 0 2 1 0 3 −3 2
4 Сирія Сирія (E) 3 0 1 2 2 5 −3 1
Оновлено після матчів, зіграних 15 січня 2019. Джерело: AFC
(A) Вихід до наступного раунду; (E) Вибуття.


Група C

[ред. | ред. код]
Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1 Південна Корея Південна Корея (A) 3 3 0 0 4 0 +4 9 Вихід у плей-оф
2 КНР КНР (A) 3 2 0 1 5 3 +2 6
3 Киргизстан Киргизстан (A) 3 1 0 2 4 4 0 3
4 Філіппіни Філіппіни (E) 3 0 0 3 1 7 −6 0
Джерело: AFC
(A) Вихід до наступного раунду; (E) Вибуття.


Група D

[ред. | ред. код]
Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1 Іран Іран 3 2 1 0 7 0 +7 7 Вихід у плей-оф
2 Ірак Ірак 3 2 1 0 6 2 +4 7
3 В'єтнам В'єтнам 3 1 0 2 4 5 −1 3
4 Ємен Ємен 3 0 0 3 0 10 −10 0
Джерело: AFC

Ємен Ємен 0–3 Ірак Ірак
Протокол
М. Алі Гол 11'
Ресан Гол 19'
Аббас Гол 90+1'
«Шарджа», Шарджа
Глядачів: 9,757
Арбітр: Фу Мін (Китай)

Група E

[ред. | ред. код]
Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1 Катар Катар 3 3 0 0 10 0 +10 9 Вихід у плей-оф
2 Саудівська Аравія Саудівська Аравія 3 2 0 1 6 2 +4 6
3 Ліван Ліван 3 1 0 2 4 5 −1 3
4 Північна Корея Північна Корея 3 0 0 3 1 14 −13 0
Джерело: AFC


Група F

[ред. | ред. код]
Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1 Японія Японія (A) 3 3 0 0 6 3 +3 9 Вихід у плей-оф
2 Узбекистан Узбекистан (A) 3 2 0 1 7 3 +4 6
3 Оман Оман (A) 3 1 0 2 4 4 0 3
4 Туркменістан Туркменістан (E) 3 0 0 3 3 9 −6 0
Джерело: AFC
(A) Вихід до наступного раунду; (E) Вибуття.


Рейтинг команд, що зайняли третє місце

[ред. | ред. код]
Поз Груп Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1 A Бахрейн Бахрейн 3 1 1 1 2 2 0 4 Вихід у плей-оф
2 C Киргизстан Киргизстан 3 1 0 2 4 4 0 3[a]
3 F Оман Оман 3 1 0 2 4 4 0 3[a]
4 D В'єтнам В'єтнам 3 1 0 2 4 5 −1 3[b]
5 E Ліван Ліван 3 1 0 2 4 5 −1 3[b]
6 B Палестина Палестина 3 0 2 1 0 3 −3 2
Джерело: AFC
Правила розподілу місць у групі: 1) Очки; 2) Різниця м'ячів; 3) Голів забито; 4) Дисциплінарні очки; 5) Жеребкування[20].
Примітки:
  1. а б Дисциплінарні очки: Киргизстан −5, Оман −6.
  2. а б Дисциплінарні очки: В'єтнам −5, Ліван −7.

Плей-оф

[ред. | ред. код]

В плей-оф матчі проходять на виліт, у випадку нічиєї після основного часу призначається додатковий час, а якщо і після нього рахунок рівний — то післяматчеві пенальті.[20] Під час додаткового часу можна робити четверту заміну[23] Вперше з 1968 року у турнірі не буде матчу за 3-тє місце.

Конкретні пари, в яких беруть участь команди, що стали третіми на груповому етапі, залежать від того, які чотири треті команди вийшли в раунд плей-оф. Попереднім форматом є:[20]

  • R16-1: 2-ге місце групи A v 2-ге місце групи C
  • R16-2: Переможець групи D v 3-тє місце групи B/E/F
  • R16-3: Переможець групи B v 3-тє місце групи A/C/D
  • R16-4: Переможець групи F v 2-ге місце групи E
  • R16-5: Переможець групи C v 3-тє місце групи A/B/F
  • R16-6: Переможець групи E v 2-ге місце групи D
  • R16-7: Переможець групи A v 3-тє місце групи C/D/E
  • R16-8: 2-ге місце групи B v 2-ге місце групи F

Комбінації чотирьох третіх команд, що можуть вийти в раунд плей-оф[20]

   Варіант, який було використано
3-ті місця
кваліфікуються з груп
1A
vs
1B
vs
1C
vs
1D
vs
A B C D 3C 3D 3A 3B
A B C E 3C 3A 3B 3E
A B C F 3C 3A 3B 3F
A B D E 3D 3A 3B 3E
A B D F 3D 3A 3B 3F
A B E F 3E 3A 3B 3F
A C D E 3C 3D 3A 3E
A C D F 3C 3D 3A 3F
A C E F 3C 3A 3F 3E
A D E F 3D 3A 3F 3E
B C D E 3C 3D 3B 3E
B C D F 3C 3D 3B 3F
B C E F 3E 3C 3B 3F
B D E F 3E 3D 3B 3F
C D E F 3C 3D 3F 3E
 
1/8 фіналуЧвертьфіналиПівфіналиФінал
 
              
 
20 січня — «Хазза бін Заєд»
 
 
Таїланд Таїланд1
 
24 січня — «Мохаммед бін Заєд»
 
КНР КНР2
 
КНР КНР0
 
20 січня — «Мохаммед бін Заєд»
 
Іран Іран3
 
Іран Іран2
 
28 січня — «Хазза бін Заєд»
 
Оман Оман0
 
Іран Іран0
 
20 січня — «Аль-Мактум»
 
Японія Японія3
 
Йорданія Йорданія1 (2)
 
24 січня — «Аль-Мактум»
 
В'єтнам В'єтнам пен. 1 (4)
 
В'єтнам В'єтнам0
 
21 січня — «Шарджа»
 
Японія Японія1
 
Японія Японія1
 
1 лютого — «Шейх Заєд»
 
Саудівська Аравія Саудівська Аравія0
 
Японія Японія
 
22 січня — «Аль-Рашид»
 
Катар Катар
 
Південна Корея Південна Корея дч2
 
25 січня — «Шейх Заєд»
 
Бахрейн Бахрейн1
 
Південна Корея Південна Корея0
 
22 січня —