Кізенко Нестор Митрофанович

Нестор Митрофанович Кізенко
Народження 14 березня 1926(1926-03-14)
Біж, Недригайлівський район, Роменська округа, Українська СРР, СРСР
Смерть 5 березня 2007(2007-03-05) (80 років)
  Недригайлів, Сумська область, Україна
Країна Україна Україна
Жанр живопис
Діяльність художник
Член Національна спілка художників України

Нестор Митрофанович Кізенко (нар. 14 березня 1926, хутір Біж, Недригайлівський район, Сумська область — пом. 5 березня 2007)[1] — український художник, член Спілки народних майстрів України.

Біографія[ред. | ред. код]

Нестор Кізенко народився 1926 року на хуторі Біж, що біля села Хоружівка, Недригайлівського району, Сумської області у сім'ї сільського коваля. Художник народився у складну історичну епоху — знав убогість, був пастухом овець, мав можливість отримати тільки 4 класи освіти.

У воєнні роки йому довелося бути на примусових роботах в Німеччині. Після цього довгий час служив в армії — в Болгарії і на Кавказі. У Тбілісі, під час служби у збройних силах, був слухачем художнього курсу Тбіліської академії мистецтв, де отримав ази художньої освіти у Василя Шухаєва[2].

У 1956 році разом із сім'єю повернувся на Батьківщину, поселившись у місті Недригайлів. Працював в районному будинку культури, де вчив дітей малювати, а весь свій вільний час віддавав живопису. Виставляв свої картини під час різноманітних народних свят і фольклорних фестивалів.

1969 року художник став лауреатом Сумської обласної премії імені Пилипа Рудя.

У 2000 році, як народний майстер, був обраний членом Спілки художників України. Його картини експонувалися на виставці в місті Санта-Барбара (Каліфорнія, США) у 2001 році.[джерело?]

Ювілейні персональні виставки робіт художника відбулися 2006 року в Недригайлові, Ромнах, виставковій залі музею Івана Гончара в Києві, де було представлено 44 його картини з приватних колекцій[3].

Картини майстра зберігаються в музеях України і приватних колекціях в Канаді, Великій Британії, Україні, США, Німеччині. У липні 2012 року у Недригайлові пройшов конкурс імені Нестора Кізенка, яка була започаткована для увіковічення пам'яті видатного художника та підтримки юних талантів у сучасному українському образотворчому мистецтві.[4][5] Шанувальником робіт митця є третій президент України — Віктор Ющенко.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В. О. Єфремова. КИЗЕ́НКО Нестор Митрофанович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6472-4.
  2. Кизенко Нестор Митрофанович[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  3. Роменська В. Ювілейна виставка Нестор Кізенка / Валентина Роменська // Земляки : альманах Сумського земляцтва в Києві. Вип. 3. — Суми, 2006. — С. 53 : фот. — ISBN 966-7164-57-8
  4. Визначення лауреатів мистецької премії імені Нестора Кізенка[недоступне посилання з липня 2019] (укр.)
  5. У Недригайлові проходить мистецький конкурс імені Нестора Кізенка (укр.)
  6. Віктор Ющенко став на коліно в Українському домі (укр.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Володимир Беланжер. НЕСТОР КИЗЕНКО. — ContempoARTukraine, 2006. — 152 с.
  • Марченко-Пошивайло Т. Співець мальовничої Слобожанщини / Тетяна Марченко-Пошивайло // Земляки : альманах Сумського земляцтва в Києві. Вип. 3. — Суми, 2006. — С. 54—55 : іл. — ISBN 966-7164-57-8
  • Художньо-мистецька спадщина Сумщини: від давнини до сьогодення / авт.-упоряд. Валентина Єфремова. — Київ : Хрещатик, 2007. — С. 132—133. — ISBN 966-581-344-8