Лопатка (мис)
| Лопатка | |
 | |
| Країна |  Росія[1] |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Камчатський край[1] |
| Розташовується на водоймі | Охотське море |
 | |
 Лопатка у Вікісховищі | |
Координати: 50°51′53″ пн. ш. 156°39′54″ сх. д. / 50.86472222224977457° пн. ш. 156.66500000002776005° сх. д.
Мис Лопа́тка — мис на березі Першої Курильської протоки Охотського моря на території Південно-Камчатського заказника[2], найпівденніша точка півострова Камчатки. Адміністративно — територія Єлізовського району Камчатського краю Російської Федерації.
На картах і кресленнях XVIII століття мис був позначений також під назвами — Ніс, Камчадальський Ніс, Курильська Лопатка, Південний кут. Сучасну назву обґрунтував камчатський дослідник Степан Крашенинников, пояснюючи подібність обрисів мису з однойменної частиною людського тіла — лопатки. При цьому в російських сибірських говорах слово «лопаток» означає плоский мис і піщану мілину[2].
На мисі знаходиться прикордонна застава і метеостанція, встановлений маяк; раніше розташовувалось найпівнічніше поселення айнів. Рельєф — низинний (висота до 20 м[3]), тундровий. Частина території заболочена і відрізняється великою кількістю тундрових озер[2]. Береги піщані та галькові. Від берега в глибину материка тягнуться невисокі піщані ували дюнного характеру, які потім переходять у пагорби[4].
З історії[ред. | ред. код]
- У 1737 році на мисі зареєстроване найвище цунамі — 64 м[5];
- У 1920 році біля мису розбився сторожовий корабель «Командор Беринг»[4].
Клімат[ред. | ред. код]
Незважаючи на свою помірну широту, потужна Курильська течія на західному фланзі Алеутської депресії надають мису холодний і дуже вологий полярний клімат, який зазвичай зустрічається на 20 ° північної широти або 2200 км північніше. Але, на відміну від типового полярного клімату, зима лише помірно виражена, і вічна мерзлота відсутня, оскільки середня річна температура становить близько 1,6 °C, тоді як температура ніколи не падає нижче -21,0 °C . Тим не менш, потужні вітри, що переважають протягом року, посилюють відчуття холоду. Літо м'яке, але надзвичайно похмуре з щорічними годинами сонця близько 1050 на рік, що можна порівняти з Рейк'явіком або надзвичайно туманним районом Сичуань. Найбільше сонячних годин у найвологіші місяці вересень і жовтень, коли сильний дощ розвіює туман, але ясні дні надзвичайно рідкі в будь-який час року.
| Клімат Мис Лопатка | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 3,1 | 1,7 | 4,5 | 10,5 | 13,5 | 16,6 | 18,5 | 17,5 | 17,8 | 12,7 | 10,4 | 5,2 | |
| Середній максимум, °C | −3,2 | −3,8 | −2,4 | 0,0 | 2,9 | 6,5 | 9,7 | 11,4 | 10,7 | 7,1 | 2,1 | −1,3 | 3,3 |
| Середня температура, °C | −4,7 | −5,4 | −4 | −1,3 | 1,3 | 4,5 | 7,8 | 9,5 | 8,8 | 5,4 | 0,4 | −2,8 | 1,6 |
| Середній мінімум, °C | −6,3 | −7,1 | −5,5 | −2,5 | 0,1 | 3,2 | 6,5 | 8,2 | 7,3 | 3,8 | −1,3 | −4,4 | 0,2 |
| Абсолютний мінімум, °C | −21 | −18,7 | −17,3 | −9 | −5 | −1,3 | 1,0 | 3,5 | 2,3 | −2,1 | −7,2 | −13,2 | |
| Норма опадів, мм | 74.8 | 58.0 | 55.4 | 44.0 | 46.5 | 43.6 | 63.9 | 91.0 | 84.8 | 104.1 | 79.9 | 73.2 | |
| Кількість сонячних годин | 65 | 83 | 122 | 112 | 87 | 72 | 61 | 86 | 131 | 115 | 66 | 52 | |
| Кількість днів з опадами | 20,4 | 18,7 | 18,8 | 14,8 | 12,4 | 11,9 | 13,1 | 14,1 | 13,1 | 18,2 | 20,0 | 19,7 | 195,3
|
Рослинний і тваринний світ[ред. | ред. код]
На мисі практично немає лісів, значну частину його площі займають зарості кедрового і вільхового сланця. Мілководні прибережні акваторії характеризуються великою кількістю бурих водоростей.
Тут знаходиться одне з найбільших місць проживання калана, популяція якого біля берегів мису налічує близько тисячі особин. Сильні шторми змушують каланів виходити на сушу, де вони створюють щільні лежбища на кам'янистих мисах і невеликих островах. Унікальну фауну цього півострова охороняють з XIX століття. Так у 1897 році тут організували сезонну охорону лежбищ калана[2]. Поблизу берегів кілька кам'яних рифів, які служать тимчасовим лежбищем сивучів[4].
Висока щільність міграцій птахів. Восени сюди злітаються птахи, що прямують на південь, перетинаючи обидва узбережжя півострова Камчатки. На території мису мешкає значна кількість лисиць, а також зайці, росомахи, бурі ведмеді, горностаї[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б в г д Мис Лопатка / Туристичний портал.
- ↑ Лопатка // Географический энциклопедический словарь. Географические названия / А. Ф. Трёшников. — Москва : Советская энциклопедия, 1989. — С. 287.(рос.)
- ↑ а б в Охотское море. Энциклопедия, 2009, с. 104.
- ↑ Oracle Think Quest tsunamis: case studies [Архівовано 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Collected 3-Jul-2010.
Посилання[ред. | ред. код]
- В. П. Мартыненко. Камчатский берег. Историческая лоция. Справочное издание 1991 (рос.);
- И. С. Зонн, А. Г. Костяной. Лопатка, мыс // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : «Международные отношения»[ru], 2009. — С. 104. — ISBN 978-5-7133-1354-9. (рос.)
|
