Львівсько-Сокальська єпархія ПЦУ

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Львівська єпархія.

Львівсько-Сокальська єпархія

Герб єпархії
Основні дані
Церква Православна Церква України
Заснована 1992
Юрисдикція Львівська область, північні райони.
Єпархіальний центр Львів
Кафедральний собор Покровська церква (Львів)
Благочинь 11
Парафій 295
Монастирів 2
Священиків 265
Сайт gradleva.in.ua
Правлячий архієрей

Львівський і Сокальський

митрополит Димитрій (Рудюк)

Львівсько-Сокальська єпархія[1] — єпархія Православної Церкви України на території Львівської області.

До утворення Православної Церкви України була єпархією Української православної церкви Київського патріархату.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

На чолі єпархії в різні часи стояли видатні ієрархи. Тут діяло славнозвісне Львівське Успенське ставропігійне братство, яке відіграло важливу роль в збереженні Православ'я на Галичині.

Єпархію неодноразово відвідували Предстоятелі Помісних Православних Церков. Лише у ХХ столітті таких візитів було кілька. У червні 1975 р. до Львова прибув румунський патріарх Юстиніан, у вересні 1986 р. — сербський патріарх Герман, а 24-26 серпня 1987 р. — константинопольський Димитрій І.

Львівська православна богословська академія, та храм Іонана Золотоустого.
Храм Покрови Пресвятої Богородиці у Львові

1988 року Львів став одним з центрів відзначення 1000-ліття Хрещення Русі, що відбулось на Святоюрській площі.

Ікони Свято-Покровського Кафедрального Собору (Львів)

19 серпня 1989 року настоятель львівської церкви Петра і Павла протоієрей Володимир Ярема проголосив вихід парафії з юрисдикції Московського Патріархату. Впродовж кількох місяців десятки парафій у єпархії проголосили свій перехід до складу відродженої Української Автокефальної Православної Церкви.

У квітні 1990 р. на Львівську кафедру висвячено відомого у Львові священика, служителя Преображенської церкви, прот. Андрія Горака. Цього ж року, після тривалих конфліктів і протистоянь, відбулося передання Львівського кафедрального собору св. Юра Українській Греко-Католицькій Церкві. Для кафедрального собору та єпархіального управління УПЦ КП, згідно рішення міськради, було віддано закритий храм у центрі Львова. Після капітального ремонту владика Андрій посвятив православний кафедральний собор у Львові Покрову Пресвятої Богородиці. У жовтні 1990 року Львів відвідав Патріарх Мстислав (Скрипник).

Храм святого Володимира у Шептицькому

З утворенням у червні 1992 року УПЦ Київського Патріархату, реформи охопили і Львівську кафедру: 8 вересня на її основі було створено дві окремі одиниці Львівсько-Сокальську і Дрогобицько-Самбірську. У березні 1993 року Львівська Духовна Семінарія УАПЦ увійшла до складу УПЦ Київського Патріархату. У 1995 архієпископ Львівський Андрій (Горак), член Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату, був удостоєний сану митрополита.

В єпархії плідно функціонує Львівська православна богословська академія. Завдяки зусиллям ректора та професорсько-викладацького складу духовна школа щорічно випускає десятки кандидатів на посади церковно- і священнослужителів, задовольняючи потреби не лише Львівської, але й інших українських єпархій.

Православні священики Львівсько-Сокальської кафедри здійснюють душпастирські обов'язки не лишена парафіях, але й у численних державних навчальних закладах, військових частинах, вони проводять заняття у недільних церковних школах, їх запрошують на уроки етики у загальноосвітні школи.

Львівсько-Сокальська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату становить лише частину давньої єпархії Львівської, Галицької і Кам'янецької.

Правлячі архієреї

[ред. | ред. код]

Благочиння

[ред. | ред. код]
Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Бродах

До її складу на 1 січня 2021 р. входять 11 благочинь:

  • Бродівське благочиння
  • Буське благочиння
  • Городоцьке благочиння
  • Жовківське благочиння
  • Золочівське благочиння
  • Кам'янко-Бузьке благочиння
  • Львівське благочиння
  • Перемишлянське благочиння
  • Пустомитівське благочиння
  • Радехівське благочиння
  • Сокальське благочиння

із 295 парафіями. У парафіях єпархії (згідно із штатним реєстром) служать 265 священиків, 6 дияконів, виходить з 2002 року єпархіальний журнал «Церковні дзвони» накладом 3000 екземплярів.

Монастирі єпархії

[ред. | ред. код]
  • чоловічий монастир на честь святого Іоанна Золотоустого м. Львів вул. Лисенка 43. Настоятель ігумен Кипріян (Лозинський).
  • жіночий монастир святого рівноапостольного князя Володимира Великого м. Шептицький.

Храми єпархії

[ред. | ред. код]

Бродівський деканат

[ред. | ред. код]

декан — митр. прот. Василь Шира

  • м. Броди, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
  • м. Броди, Церква св. ап. Петра і Павла
  • с. Ясенів, Церква Свято-Миколаївська (1818)
  • с. Грималівка, Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1934)
  • с. Пониква, Церква св. мч. Параскеви-П'ятниці
  • с. Язлівчик, Церква Свято-Михайлівська

Буський деканат

[ред. | ред. код]

благочинний — митр. прот. Петро Салабай

  • м. Буськ, Церква св. ап. Петра і Павла
  • с. Брахівка, Церква Собору Пресвятої Богородиці
  • с. Кути, Церква Свято-Успенська
  • с. Мармузовичі, Церква Свято-Миколаївська
  • с. Топорів, Церква Свято-Покровська
  • с. Чаниж, Церква Свято-Успенська

Городоцький деканат

[ред. | ред. код]

благочинний — митр. прот. Роман Шак

Жовківське благочиння

[ред. | ред. код]

декан — митр. прот. Степан Кіндрат

Золочівське благочиння

[ред. | ред. код]

декан — митр. прот. Володимир Легкий

Кам'янко-Бузьке благочиння

[ред. | ред. код]

декан — митр. прот. Ярослав Шикула

Львівсько-Белзький деканат

[ред. | ред. код]

декан — митр. протоієрей Мирослав Кінас

Перемишлянський деканат

[ред. | ред. код]

декан — митр. прот. Степан Духнич

Пустомитівський деканат

[ред. | ред. код]

декан — митр. прот. Богдан Коваль

Радехівський деканат

[ред. | ред. код]

декан — митр. прот. Іван Скаліш

Сокальський деканат

[ред. | ред. код]

декан — митр. прот. Микола Винар

Герб Єпархії

[ред. | ред. код]

На щиті зі срібною базою зображено ікону Львівської Божої Матері «Одигитрія», що особливо почитається у Львові та області. Щит вписаний у пурпуровий картуш з гербами кафедрального міста Лева та Галицького краю на правій та лівій сторонах відповідно. Картуш увінчується оздобленою рубінами темно-синьою митрополичою митрою із медальйонами Спаса Нерукотворного в центрі та Покрову Богородиці і Святителя Миколая на правій та лівій сторонах відповідно.

Щитотримачі: Ангели-хоронителі єпархії та земель Галичини, які тримають щит та покладені позаду герба у косий Андріївський хрест золоті хрест та митрополичий посох, що символізує постійну опіку з Висоти та благодать Божу, яка передається через правлячого архиєрея.

Під гербом — символізація вірних епархії: «Виноградник, що його насадила Правиця Твоя», оповитий блакитною стрічкою з молитовним надписом «Пресвятая Богородице, спаси нас» як символ передачі себе під опіку Небесної Покровительки «Одигитрії». Завершує герб панагія із зображенням Святителя Димитрія Ростовського.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ "УПРАВЛІННЯ ЛЬВІВСЬКО-СОКАЛЬСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УПЦ (ПЦУ)" в ЄДР. [Архівовано з першоджерела 28.04.2019.].
  2. ↑ Герб Єпархії. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 1 травня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Львівсько-Сокальська_єпархія_ПЦУ&oldid=43637643