Майборода Денис Анатолійович
Майборода Денис Анатолійович | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 15 лютого 1980 Кривий Ріг, Дніпропетровська область, УРСР |
Смерть | 30 квітня 2017 (37 років) Катеринівка, Луганська область, Україна |
Поховання | Кривий Ріг |
Alma Mater | Криворізький національний університет |
Псевдо | «Красавчик» |
Військова служба | |
Роки служби | 2014—2017 |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Рід військ | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | |
Командування | |
командир відділення глибинної розвідки | |
Нагороди та відзнаки | |
Дени́с Анато́лійович Ма́йборода (15 лютого 1980, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР — 30 квітня 2017, с. Катеринівка, Попаснянський район, Луганська область, Україна) — український розвідник, сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, позивний «Красавчик». У мирному житті — гірник, метробудівець, інженер.
Народився 1980 року у місті Кривий Ріг. З 1986 по 1997 рік навчався в середній школі № 112 у Покровському районі м. Кривий Ріг. З дитинства мріяв бути військовим. У шкільні роки брав участь в олімпіадах, мав нагороди, грамоти, грав у футбол, займався кікбоксингом у бійцівському клубі «Барс», м. Кривий Ріг. Вступив до Криворізького педагогічного інституту на кафедру «фізмату» (фізика та інформатика), але вирішив пройти строкову службу, — сам прийшов до військкомату. Служив у місті Кременчук в 23-му окремому аеромобільному прикордонному загоні спеціального призначення.
По завершенні строкової служби у 1999 році повернувся додому та почав працювати в охороні на залізорудній шахті «Родіна» ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат». Намагався вступити до Хмельницької академії ДПСУ, або Військової академії (м. Одеса), але не склалося — через фінансове питання. Повернувся на шахту, працював гірником очисного забою. У 2009 році склав вступні іспити до Криворізького технічного університету, отримав диплом інженера-бакалавра, у 2010 році продовжив навчання та здобув диплом спеціаліста Криворізького національного університету, до складу якого на той час увійшов технічний університет. Їздив до Києва, де працював у Метробуді.
Під час російської збройної агресії проти України 4 квітня 2014 року добровольцем пішов до військкомату, виконував завдання на території проведення антитерористичної операції, згодом підписав контракт.
Сержант, старший розвідник — командир 2-го відділення глибинної розвідки 1-го взводу роти глибинної розвідки 131-го окремого розвідувального батальйону, в/ч А1445, с. Гущинці, Вінницька область.
Загинув 30 квітня 2017 року під час виконання бойового завдання неподалік села Катеринівка Попаснянського району, — дістав смертельні поранення внаслідок мінометного обстрілу з боку окупованого селища Молодіжне, ще двоє бійців зазнали поранень[1][2].
Похований 3 травня на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу[3][4][5].
Залишилися батьки Ніна Іванівна і Анатолій Володимирович, брат Юрій та 11-річний син Дмитро.
- Орден «За мужність» III ступеня (22.01.2018, посмертно), за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку[6].
- Нагрудний знак «Учасник АТО» (відзнака НГШ).
- Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІ ст. (відзнака НГШ).
- Нагрудні знаки «За участь у бойових діях УНСО» І та ІІ ст.
- Медаль «За відвагу» («Відвага та честь», ВО «Країна»).
- Нагрудний знак «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно, відзнака виконкому Криворізької міської ради)[7].
21 вересня 2017 року у Покровському районі Кривого Рогу на фасаді Криворізької ЗОШ І-ІІІ ст. № 112 (вул. Святоандріївська, 10А) урочисто відкрили меморіальну дошку полеглому на війні випускнику школи Денису Майбороді[8][9][10][11].
- ↑ По позиціях поблизу Катеринівки противник застосував 120-міліметрові міномети — штаб АТО [Архівовано 29 січня 2018 у Wayback Machine.] // Міністерство оборони України, 30 квітня 2017
- ↑ Люди, я, Макар, командир взводу, де служив Красавчик! Ми разом у той були, він загинув у двох метрах від мене
- ↑ Кривий Ріг прощається із полеглим за Україну бійцем АТО Денисом Майбородою [Архівовано 14 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // «Перший Криворізький», 3 травня 2017
- ↑ Вічна пам'ять Герою: у Кривому Розі попрощались із загиблим воїном АТО Денисом Майбородою [Архівовано 14 жовтня 2018 у Wayback Machine.](рос.) // «Перший міський», 3 травня 2017
- ↑ Провели в останню путь бійця АТО Дениса Майбороду на YouTube
- ↑ Указ Президента України від 22 січня 2018 року № 12/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Рішення виконкому міськради № 211 «Про нагородження відзнаками виконкому» [Архівовано 22 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Картка документу на сайті Криворізької міської ради
- ↑ Відкриття меморіальної дошки [Архівовано 16 березня 2018 у Wayback Machine.] // Покровська районна в м. Кривий Ріг рада, 21 вересня 2017
- ↑ У Покровському районі відкрили меморіальну дошку Денису Майбороді [Архівовано 30 листопада 2017 у Wayback Machine.] // ТРК «Рудана», 21 вересня 2017
- ↑ Криворіжанину, який любив свою країну не на словах, встановили меморіальну дошку [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine.](рос.) // 0564.ua — сайт міста Кривого Рогу, 23 вересня 2017
- ↑ Меморіальна дошка на честь Майбороди Дениса Анатолійовича // Криворізький ресурсний центр
- Майборода Денис Анатолійович («Красавчик») [Архівовано 5 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- У зоні АТО загинув криворіжець Денис Майборода із позивним Красавчик [Архівовано 14 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // «Перший Криворізькій», 1 травня 2017.
- Я є і водночас мене немає… [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // На сайті «ATO.today», 21 травня 2017. Оригінальний текст. «Літопис UA».