Мамині синочки (фільм)

Мамині синочки
I vitelloni
Жанр	драма, комедія
Режисер	Федеріко Фелліні
Продюсери	Лоренцо Пеґораро, Луїджі Джакозі, Даніло Фаллані, Уґо Бенвенуті
Сценаристи	Еніо Флаяно, Федеріко Фелліні
У головних ролях	Франко Інтерленгі Альберто Сорді Франко Фабріці]] Віра Сіленті
Оператори	Отелло Мартеллі Лучано Тразатті Карло Карліні
Композитор	Ніно Рота Франко Феррара
Монтаж	Роландо Бенедетті
Художник	Маріо К'ярі
Кінокомпанія	Peg Films, Cite Films
Дистриб'ютор	Janus Filmsd і Netflix
Тривалість	108 хв.
Мова	італійська
Країна	Італія  Франція
Рік	1953
Дата виходу	26 серпня 1953 (Венеція) 17 вересня 1953 (Італія)
Касові збори	£ 596 000 000[1]
IMDb	ID 0046521
Наступний	Дорога
Мамині синочки у Вікісховищі

«Мамині синочки» (італ. I vitelloni) — третій фільм Федеріко Фелліні, сценарій до якого він написав спільно з Еніо Флаяно. Фільм можна назвати автобіографічним, він базується на спогадах молодого Фелліні про життя у своєму рідному містечку Ріміні. Сюжет фільму ґрунтується на оповіданні про життя п'ятьох молодих людей: любителя жінок Фаусто, інтелектуала Леопольдо, «дитя» Альберто, Моральдо, що дорослішає та Рікардо, що перебуває на задньому плані.

Група молодих людей нудьгує без діла в містечку на італійському узбережжі. Усім їм по 25-30 років, проте ведуть вони себе як недозрілі підлітки, і багато хто досі живе за рахунок батьків. Сандра, сестра наймолодшого з хлопців Моральдо (Франко Інтерленгі), завагітніла від проводиря групи Фаусто (Франко Фабріці), і тепер він готується тікати з міста. Але рідний батько примушує його одружитися на дівчині. Після весілля і медового місяця, проведеного в Римі, тесть знаходить для Фаусто роботу в крамниці церковного приладдя. Відразу після карнавалу Фаусто жартома волочиться за дружиною свого начальника і втрачає роботу. Він втягує Моральдо в пограбування крамниці — нібито для того, щоб отримати неоплачену компенсацію. Вони крадуть дерев'яного ангела і безуспішно намагаються продати його різним релігійним громадам. Альберто (Альберто Сорді), що живе з матір'ю, не може перешкодити сестрі поїхати з одруженим коханцем. Коли в місті з'являється трупа театру, головний інтелектуал групи Леопольдо (Леопольдо Трієсте) читає імпресаріо свою п'єсу. Леопольдо приймає компліменти, але лякається, коли імпресаріо намагається завести його на берег моря.

Фаусто проводить ніч з танцівницею. Втомившись від його зрад, Сандра втікає з дому з немовлям. Фаусто з друзями шукають її весь день. Нарешті Фаусто знаходить її у батька… Моральдо — єдиний, хто здійснює загальну мрію: одного разу вранці він приходить на вокзал і від'їжджає з міста…

Перемоги:

• Срібний лев Венеційського кінофестивалю

Номінації:

• Золотий лев Венеційського кінофестивалю
• Оскар за найкращий сценарій Енніо Флайано, Федеріко Фелліні та Тулліо Пінеллі

• Лурселль, Жак. I vitelloni/Лоботрясы // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 1891-1892. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

• Мамині синочки на сайті IMDb (англ.) (станом на 04.02.2018)
• Мамині синочки на сайті MYmovies.it (італ.) (станом на 19.03.2017)