Марджан Сатрапі

Марджан Сатрапі
Ім'я при народженні	фр. Marjane Ebrahimi[1][2]
Псевдо	Marjane Satrapi[3]
Народилася	22 листопада 1969(1969-11-22)[4][5][…] (54 роки) Решт, Гілян, Іран
Країна	Франція[7]  Іран
Національність	іранка
Місце проживання	Париж
Діяльність	кінорежисерка, художниця коміксів
Alma mater	École supérieure des arts décoratifs de Strasbourgd, Lycée Français de Vienned, Islamic Azad University Central Tehran Branchd, Islamic Azad University, South Tehran Branchd і Razi High Schoold
Знання мов	перська[8][9], французька[10], англійська[11], італійська[11], німецька[11] і шведська[11]
Членство	Collectif des créatrices de bande dessinée contre le sexismed[12] і Академія красних мистецтв Франції[13]
Magnum opus	Персеполіс[14], Embroideriesd, The Voicesd, Небезпечний елемент і Chicken with Plumsd
Посада	jury at the Cannes Festivald
Конфесія	іслам
Батько	Ebi Satrapi
У шлюбі з	Реза Маттіас Ріпа
Автограф
Нагороди
IMDb	ID 2277869
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Марджа́н Сатрапі́ (фр. Marjane Satrapi, *مرجان ساتراپی‎‎, 22 листопада 1969, Решт) — ірано-французька художниця, ілюстраторка, авторка коміксів, сценаристка і кінорежисерка, дитяча письменниця іранського походження. Авторка феміністичного графічного роману «Персеполіс» (2000—2003), який екранізувала у 2007 році.

Походила з родини зі середніми статками Ебрахімі. Мати була далекою родичкою Насер-ед-Діна Шаха, котрий правив у Ірані з 1848-1896^[15]. Народилася у 1969 році в Решті (провінція Ґілян). Її батьки були противниками монархії, дотримувалися лівих поглядів. Дитиною перебралася з родиною до Тегерану. Тут почала навчатися у школі. Батьки негативно зустріли Ісламську революцію 1979 року, оскільки побоювалися влади фундаменталістів.

Багато її родичів та друзів зазнали переслідувань від ісламістів. Стрийко Марджан — Ануш — був політв'язнем, вимушений був перебратися до СРСР. Під впливом цих подій Сатрапі також стала супротивницею правлячого режиму.

Батьки допомогли Марджан перебратися до Австрії, де вона з 1983 року навчалася у Відні в Французькому ліцеї (Lycée Français de Vienne). Після хвороби на пневмонію 1990 року повернулася до Ірану, щоб вчитися в філіалі ісламського університету Азад в Тегерані. Невдовзі мало не загинула під час бомбардувань Тегерану авіацією Саддама Хусейна під час ірано-іракської війни.

У 1990 році одружилася з ветераном ірано-іракської війни. 1992 року розлучилася. 1994 року перебралася до Страсбурга (Франція), де навчалася у Школі декоративних мистецтв. 1997 року переїздить до Парижу. Тут пошлюбила громадянина Швеції Матіаса Ріпа Mattias Ripa. 2004 року отримав нагороду за альбом коміксів «Вишивки» на Ангулемському фестивалі.

2008 року Марджан Сатрапі перемогла на Каннському кінофестивалі. 2009 року стала почесною докторкою наук від Левенського католицького університету. Того ж року разом з Мохсен Макмалбафом на засіданні Європарламенту висловила протест проти визнання законності виборів іранського президента Махмуда Ахмадінежада.

2017 року під час президентських виборів підтримувала кандидатуру Емануеля Макрона.

Володіє окрім рідної перської, французькою, англійською, шведською, німецькою та італійською мовами.

У доробку Сатрапі є графічний роман (комікс) «Персеполіс» (2000—2003), екранізований 2007 року, графічні романи «Вишивки» (Broderies, 2003), «Курча з чорносливом» (Poulet aux prunes, 2004), «Голоси», «Мудрості та хитрості Персії», «Монстрам не подобається Місяць», «Одіссей в країні дурнів», «Аждар», «Зітхання» (Le Soupir, 2004) французькою та англійськими. За творами «Персеполіс», «Курча з чорносливом» (2010 року — для Венеційського кінофестивалю), «Голоси» Сатрапі зняла фільми, виступаючи режисеркою та сценаристкою.

«Персеполіс» уславив Сатрапі. Це Ісламська революція і ірано-іракська війна очима дівчинки, чиє дитинство пройшло в країні, захопленій релігійними мракобісами, де неугодних репресують і розстрілюють без суду і слідства, а жінку можуть заарештувати за губну помаду або за пасмо волосся, що вибилося з-під хіджабу. За мотивами цього коміксу Сатрапі разом з В. Паронно зняла однойменний фільм.

Фільм «Курча з чорносливом» у 2011 році отримав приз за найкращий художній фільм на міжнародному кінофестивалі в Абу-Дабі (ОАЕ) і приз глядацьких симпатій в Сан-Паулу (Бразилія).

У 2014 г. Сатрапі зняла трилер / фільм жахів з елементами комедії «Голоси». Головну роль виконав Раян Рейнольдс.

У липні 2018 Марджан Сатрапі підтримала петицію Асоціації французьких кінорежисерів на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова^[16].

• 2001: Міжнародний фестиваль графічної прози у Ангулемі, Coup de Coeur Award за «Персеполіс»
• 2002: Міжнародний фестиваль графічної прози у Ангулемі, Prize for Scenario за «Персеполіс» том 2
• 2005: Міжнародний фестиваль графічної прози у Ангулемі, Best Comic Book Award за «Курча з чорносливом»
• 2007: Jury Prize for Persepolis (tied with Silent Light), Cannes Film Festival
• 2007: Best Animation: Los Angeles Film Critics Association
• 2008: Cinema for Peace Award for "Most Valuable Movie of the Year"
• 2008: Gat Perich Award
• 2009: Doctor honoris causa both at the Katholieke Universiteit Leuven and the Université catholique de Louvain from Belgium
• 2013: Noor Iranian Film Festival award for Best Animation Director, for Chicken with Plums

• Tensuan, Theresa M. (Winter 2006). «'Comic Visions and Revisions in the work of Lynda Barry and Marjane Satrapi'». Modern Fiction Studies. 52 (4): 947—964.
• Palmer, Tim (2011). Brutal Intimacy: Analyzing Contemporary French Cinema, Wesleyan University Press, Middleton CT. ISBN 0-8195-6827-9.
• Marjane Satrapi adapte L'Extraordinaire Voyage du fakir^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марджан Сатрапі