Мартинець Олександр Васильович

Олександр Васильович Мартинець
Народження 1 квітня 1932(1932-04-01)
Харків, Українська СРР, СРСР
Смерть 24 червня 2008(2008-06-24)
  Харків
Країна Україна Україна
Навчання Харківський художній інститут
Діяльність художник
Напрямок станкова графіка
Відомі учні Векленко Олег Анатолійович, Погорєлов Віктор Володимирович і Магдаченко Віктор Іванович
Член Національна спілка художників України
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв України

Олекса́ндр Васи́льович Мартине́ць (нар. 1 квітня 1932, Харків — пом. 24 червня 2008, Харків) — український графік. Член Національної спілки художників України (1966; голова секції графіки Харківської організації до 2008 року). Заслужений діяч мистецтв України з 1992 року.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Народився 1 квітня 1932 року в Харкові. 1961 року закінчив Харківський художній інститут (викладач Л. Чернов). З 1962 року викладав в ньому. У 20012008 роках — професор кафедри графіки.

Від 1962 року учасник обласних, всеукраїнських, зарубіжних художніх виставок.

Помер в Харкові 24 червня 2008 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Основна галузь — станкова графіка (техніки: ліногравюра, офорт). Для його творчості притаманні узагальнені стилізовані форми, поєднання суворого стилю з романтичними ім­провізаціями. Деякі роботи зберігаються у Харківському художньому музеї[1].

Роботи[ред. | ред. код]

  • серії ліногравюр:
    • «Сестри» (за творами Т. Г. Шевченка), «Дороги» (1964);
    • «Наша сталь» (1965—1966);
    • «Сліди людства» (1967);
    • «Керч», «Червоні кіннотники» (1968);
    • «Велика Вітчизняна війна 1941—45 рр.» (1969).
  • серія «Пейзажі України»:
    • «Перший сніг» (1985);
    • «Жінка з козою» (1987);
    • «Стара груша», «Соняшник», «Гурзуф» (1989—1994).
  • офорти:
    • «Боротьба» (1972);
    • «Один із нас» (1974);
    • «Птахи відлітають» (1994);
  • цикл «Кримські пейзажі» (1974—2001).

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]