Мартіна Брочард

Мартіна Брочард
Мартіна Брочард у сцені фільму «Давайте озброїмось і підемо!» (1971)
Мартіна Брочард у сцені фільму «Давайте озброїмось і підемо!» (1971)
Мартіна Брочард у сцені фільму «Давайте озброїмось і підемо!» (1971)
Народилася 2 квітня 1944(1944-04-02) (80 років)
Неї-сюр-Сен, Франція Франція
Національність француженка
Громадянство Франція Франція
Діяльність акторка, письменниця, дитяча письменниця, акторка театру, кіноакторка
Роки діяльності 1966 — донині
Чоловік Франко Моле
Діти Фердинандо Черіані
Провідні ролі Il fidanzamento (1975)
Дивись в обидва (1975)
Паприка (1991)
IMDb ID 0110496

CMNS: Мартіна Брочард у Вікісховищі

Мартіна Брочард (фр. Annie Martine Brochard; нар. 2 квітня 1944, Неї-сюр-Сен, Франція) — французька актриса та письменниця.

Біографія[ред. | ред. код]

Мартіна Брочард. Рим, 1970 р.

У Франції Мартін Брошар займалася танцями, джазом і театром. Дуже молодою стала працювати на телебаченні та в театрі. Дебютувала у фільмі 1968 року «Вкрадені поцілунки» Франсуа Трюффо.[1]

Після кількох коротких появ на французьких екранах вона переїхала в Італію в 1970 році, приваблена бумом місцевої кіноіндустрії, щоб стати виконавицею багатьох фільмів, у тому числі найвідомішого: «Паралельні шрифти» Серхіо Мартіно, «Гувернантка» Джованні Грімальді і «Спіраль туману» Еріпрандо Вісконті.

Також вона записала кілька дисків і брала участь у численних телевізійних шоу.

У 1995 та 1999 роках вона випустила дві збірки оповідань для дітей «Синя курка та інші казки» (італ. La gallina blu e altri racconti) та «Вампір Сапфір та інші казки» (італ. Zaffiretto il vampiretto e altri racconti).

Мартіна Брочард на зйомках італійського телесеріалу «Четвер синьйори Джулії». Рим, 1970 р.

У 2003 році Мартіні поставили діагноз лейкемія, хвороба, від якої їй вдалося вилікуватися.[2]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Фільми:

Назва Рік
Чи горить Париж? (фр. Paris brûle-t-il?) 1966
Вкрадені поцілунки (фр. Baisers volés) 1968
фр. Il Socrate 1968
фр. Béru et ces dames 1968
фр. La main noire 1968
фр. L'amour 1970
італ. Armiamoci e partite! 1971
італ. No il caso è felicemente risolto 1973
Історія усамітненої монахині (італ. Storia di una monaca di clausura) 1973
італ. Le monache di Sant'Arcangelo 1973
італ. Milano trema: la polizia vuole giustizia 1973
італ. La ragazza fuoristrada 1973
італ. Prigione di donne 1974
італ. Il domestico 1974
італ. La nottata 1974
Гувернантка (італ. La governante) 1974
Дивись в обидва (італ. Gatti rossi in un labirinto di vetro) 1975
італ. Fango bollente 1975
італ. Il fidanzamento 1975
італ. Una donna alla finestra 1976
італ. C'è una spia nel mio letto 1976
італ. Frou Frou del tabarin 1976
італ. Il solco di pesca 1976
італ. Quel movimento che mi piace tanto 1976
італ. Mannaja 1977
Спіраль туману (італ. Una spirale di nebbia) 1978
У моїй кімнаті (італ. In camera mia) 1978
італ. Stringimi forte papà 1978
італ. Il medium 1980
італ. Murder Obsession 1981
італ. Notturno con grida 1981
італ. I miei primi 40 anni 1982
італ. La stanza delle parole 1990
Паприка (італ. Paprika) 1991
італ. L'orso di peluche 1994
Підглядач (італ. L' Uomo Che Guarda) 1994
італ. La donna del delitto 2000
італ. Sfiorarsi 2006
італ. Una sconfinata giovinezza 2010
італ. Colpi di fulmine 2012

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Enrico Lancia, Fabio Melelli. Le straniere del nostro cinema. Gremese Editore, 2005.(італ.)
  2. «італ. Brochard: io guarivo, lui moriva». Gioia[en]. 6 травня 2009.(італ.)