Маслов Микола Вікторович
![Maslov Mykola Viktorovych is a sergeant of the Azov Separate Special Forces Unit, who distinguished himself during the Russian invasion of Ukraine.](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a0/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.jpg/122px-%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.jpg)
Маслов Микола Вiкторович | |
---|---|
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 27 листопада 1998 м. Маріуполь |
Смерть | 4 травня 2022 (23 роки) Азовсталь, м. Маріуполь (Артилерійський обстріл) |
Національність | українець |
Alma Mater | Приазовський державний технічний університет |
Псевдо | «Капуста» |
Військова служба | |
Роки служби | 2018—2022 |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Рід військ | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Маслов Микола Вікторович — сержант окремого загону спеціального призначення "Азов", який відзначився під час російського вторгнення в Україну.
Народився 27 листопада 1998 в місті Маріуполь, Донецька область, Україна. Навчався у Маріупольській школі №11. З дитинства займався дзюдо та кикбоксингом, був учасником міських змагань. У 2013 долучився до фанатського руху футбольного клубу "Металург" (Маріуполь). У 2018 році став до лав "Азову", де на той час перебували чимало його одноклубників. Брав участь у боях на Світлодарській дузі в складі артилерійського розрахунку. Одночасно з військовою службою продовжував навчання на заочній формі у Приазовському державному технічному університеті (ПДТУ). Під час оборони Маріуполя оскільки артилерії не було (вони стали піхотою), він командував групою хлопців, нищив техніку та постійно потрапляв у перестрілки, знищуючи ворога. Навіть під час найжорсткішого бомбардування Маріуполя, знайшов сили та можливість забрати рідних у безпечне місце, один з бункерів заводу «Азовсталь». Отримав контузію, але продовжував обороняти рідну землю, а також не забував провідувати своїх сусідів, яким допомагав продуктами та медикаментами. Завдяки цьому вони вижили і були евакуйовані спільними силами ООН 3 травня 2022 року, як і його мати та бабуся [1].
Загинув дорогою на позиції потрапивши зі своєю групою під ворожий артилерійський обстріл на 71-й день оборони Маріуполя. Нагороджений орденами «За мужність» III ступеня (17.05.2022, посмертно) та «За мужність» ІІ ступеня (28.07.2022, посмертно). Похорон відбувся 17 листопада .
- орден «За мужність» II ступеня (28.07.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
- орден «За мужність» III ступеня (17.05.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
- ↑ 23 роки назавжди: маріуполець Микола Маслов поліг у боях за рідне місто.
- ↑ Указ Президента України від 28 липня 2022 року № 540/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 343/2022 «https://www.president.gov.ua/documents/3432022-42565»
![]() | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |