Маттео Річчі
Праведний Слуга Божий Маттео Річчі | |
---|---|
![]() | |
Народився | 6 жовтня 1552[1][2][3] Мачерата, Папська держава |
Помер | 11 травня 1610[1][2][…] (57 років) Пекін, імперія Мін |
Поховання | Zhalan Cemeteryd |
Країна | ![]() |
Діяльність | мандрівник-дослідник, картограф, перекладач, місіонер, пресвітер, математик, синолог |
Alma mater | Римський університет ла Сапієнца |
Знання мов | латина, філіппінська, італійська[1][4] і китайська[1] |
Magnum opus | Куньюй Ваньго Цюаньту |
Конфесія | католицтво |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8f/Matteo_Ricci_2.jpg/220px-Matteo_Ricci_2.jpg)
Матте́о Рі́ччі (італ. Matteo Ricci, в кит. традиції — Лі Мадоу, 利瑪竇; 6 жовтня 1552, Мачерата — 11 травня 1610, Пекін) — італійський місіонер-єзуїт, математик, картограф і перекладач, який провів останні 30 років свого життя у Китаї, поклавши початок єзуїтській місії у Пекіні. Всесвітньо-історичне значення його діяльності полягає у встановленні контакту між європейською та китайською цивілізаціями тих часів. Слуга Божий (розпочато процес канонізації).
Маттео Річчі народився в 1552 році в італійському місті Мачерата в сім'ї Джованні Баттісти Річчі, дрібномаєтного дворянина і успішного фармацевта, який свого часу займав посаду губернатора міста.
У 1568 приїхав до Рима, вивчав право, математику, теологію. У 1571 подав прохання на вступ до єзуїтського ордену. У 1578 продовжив навчання у Коїмбрському університеті.
У 1578 з Ліссабона з місією направився до Індії, у вересні прибув до Гоа, де прожив два роки. В 1582 переїхав до Китаю.
У 1582 став викладати в Макао китайську мову. Побував у таких містах як Пекін, Наньчан, Гуанчжоу, Сучжоу, Нанкін. Проповідував католицизм. При дворі Річчі витримав диспут з придворними математиками і за це отримав у імператора дозвіл проповідувати в Китаї християнську віру. Річчі прагнув пристосувати християнське віровчення до менталітету китайців.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/20/Kunyu_Wanguo_Quantu_by_Matteo_Ricci_All_panels.jpg/220px-Kunyu_Wanguo_Quantu_by_Matteo_Ricci_All_panels.jpg)
Завдяки Маттео Річчі, китайці вперше дізналися про європейську картографію (див. Куньюй Ваньго Цюаньту), математику, астрономію. Велике враження на китайців мав механічний годинник Маттео Річчі.[1]. У співробітництві з конфуціанськими вченими він переклав на китайську мову праці Епіктета і Езопа, а також Начала Евкліда, а на латинську мову — конфуціанських класиків.
Вважається, що перу Маттео Річчі належать перші європейсько-китайські та китайсько-європейські словники.
Останні дев'ять років життя Річчі, проведені ним при імператорському дворі в Пекіні. Помер і похований у Пекіні.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1f/Tomb_of_Matteo_Ricci.jpg/220px-Tomb_of_Matteo_Ricci.jpg)
Поряд зі своїм попередником Джованні Монтекорвіно, Маттео Річчі став символом зв'язку між цивілізацією Заходу і Сходу. Його ім'я носить багато місць у Гонконзі, на Тайвані, на Філіппінах, в Індонезії, Інститути Маттео Річчі працюють у Парижі і Сан-Франциско. У Наньчані створена площа в пам'ять про Маттео Річчі.
- Резиденція Річчі — єдиний католицький гуртожиток Гонконзького університету.
- Cronin V. The Wise Man from the West: Matteo Ricci and his Mission to China. London: Harvill Press, 2000
- Dreyfus P. Mattèo Ricci: le jésuite qui voulait convertir la Chine. Paris: Éd. du Jubilé-Asie, 2004
- Fontana M. Matteo Ricci. Un gesuita alla corte dei Ming. Milano: Mondadori, 2005
- Дубровская Д. В. Миссия иезуитов в Китае. Маттео Риччи и другие (1552—1775 гг.). М.: Крафт+; Институт Востоковедения РАН, 2001
![]() | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Matteo Ricci |
- Життєпис Маттео Річчі [Архівовано 19 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- Сторінка в Католицькій енциклопедії (ісп.)
- «Хронограф» журналу «Вокруг света» [Архівовано 16 квітня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Jesuits’ Journeys in Chinese Studies»
- Partial preview [Архівовано 14 травня 2011 у Wayback Machine.] available on Google Books
|