Миклашівка (Вереміївка)
село Миклашівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район/міськрада | Градизький район |
Основні дані | |
Засноване | до 1240 р. |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°20′00″ пн. ш. 32°33′11″ сх. д. / 49.33333° пн. ш. 32.55306° сх. д. |
Карта | |
Мапа | |
Миклашівка — колишнє село, пізніше куток у містечку Вереміївка (Полтавщина до того, як воно було переселене у зв'язку із затопленням водами Кременчуцького водосховища наприкінці 1950-х років.
В часи Київської Русі була церква на Митлашівці, коли та була центром вереміївських поселень. Вона була споруджена стараннями ченців Київського Пустинно-Миколаївського монастиря, але була знищена татарами під час одного з набігів.
За Гетьманщини як селище (тобто не мало власної церкви) входило до складу Чигирин-Дібровської сотні Лубенського полку.
З ліквідацією сотенного устрою селище Миклашівка перейшло до складу Градизького повіту Київського намісництва.
За описом Київського намісництва 1781 року в селищі Миклашівка було 19 хат. За описом 1787 року в селищі проживало 70 душ. Було у володінні «казених людей».[1]
Селищеє на мапі 1800 року.[2]
Від початку ХІХ ст. Миклашівка вже у складі Золотоніського повіту Полтавської губернії.
Після 1912 року[3], як і ще одне село (Погоріле), влилось у ближнє містечко (пізніше село) Вереміївка, ставши одним із його кутків (у південно-західній частині).
Наприкінці 1950-х років селище Вереміївка було перенесено на декілька км на північ у зв'язку зі створенням Кременчуцького водосховища. Нині територію, де знаходилась Миклашівка, затоплено водами цього водосховища.
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 140, 260
- ↑ Карта Малороссийской губернии из атласа Вильбрехта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (Російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. С. 34. — 562 с.
{{cite book}}
:|pages=
має зайвий текст (довідка)