Многочлен Лагранжа

Інтерполяцій́ний многочле́н Лагра́нжа — многочлен мінімального степеня, що приймає дані значення у даному наборі точок. Для ${\displaystyle n+1}$ пар чисел ${\displaystyle \ (x_{0},y_{0}),(x_{1},y_{1})\dots (x_{n},y_{n})}$, де всі ${\displaystyle \ x_{i}}$ різні, існує єдиний многочлен ${\displaystyle \ L(x)}$ степеня не більшого від ${\displaystyle n}$, для якого ${\displaystyle \ L(x_{i})=y_{i}}$.

У найпростішому випадку ${\displaystyle n=1}$ - це лінійний многочлен, графік якого — пряма, що проходить через дві задані точки.

Лагранж запропонував спосіб обчислення таких многочленів:

${\displaystyle L(x)=\sum _{j=0}^{n}y_{j}l_{j}(x)}$

де базисні поліноми визначаються за формулою:

${\displaystyle \ l_{j}(x)=\prod _{i=0,j\neq i}^{n}{\frac {x-x_{i}}{x_{j}-x_{i}}}={\frac {x-x_{0}}{x_{j}-x_{0}}}\cdots {\frac {x-x_{j-1}}{x_{j}-x_{j-1}}}{\frac {x-x_{j+1}}{x_{j}-x_{j+1}}}\cdots {\frac {x-x_{n}}{x_{j}-x_{n}}}\,}$

Очевидно, що ${\displaystyle l_{j}(x)}$ мають такі властивості:

• Це поліноми степеня ${\displaystyle n}$
• ${\displaystyle \ l_{j}(x_{j})=1}$
• ${\displaystyle \ l_{j}(x_{i})=0}$ при ${\displaystyle i\neq j}$

Звідси випливає, що ${\displaystyle L(x)}$, як лінійна комбінація ${\displaystyle l_{j}(x)}$, може мати степінь не більший від ${\displaystyle n}$, та ${\displaystyle L(x_{j})=y_{j}}$.

Поліноми Лагранжа використовуються для інтерполяції, а також для чисельного інтегрування.

Нехай для функції ${\displaystyle f(x)}$ відомі значення ${\displaystyle y_{j}=f(x_{j})}$ у деяких точках. Тоді ця функція може інтерполюватися як

${\displaystyle f(x)\approx \sum _{j=0}^{n}f(x_{j})l_{j}(x)}$

Зокрема,

${\displaystyle \int _{a}^{b}f(x)dx\approx \sum _{j=0}^{n}f(x_{j})\int _{a}^{b}l_{j}(x)dx}$

Значення інтегралів від ${\displaystyle l_{j}}$ не залежать від ${\displaystyle f(x)}$, тож їх можна обчислювати заздалегідь, знаючи послідовність ${\displaystyle x_{i}}$.

У вказаному випадку можна виразити ${\displaystyle x_{i}}$ через відстань між вузлами інтерполяції h та початкову точку ${\displaystyle x_{0}}$:

${\displaystyle x_{j}\equiv {x_{0}+jh}}$,

і, як наслідок,

${\displaystyle {x_{i}-x_{j}}\equiv (i-j)h}$.

Якщо підставити ці вирази у формулу базисного полінома та винести h за знаки множення у чисельнику та знаменнику, отримаємо

${\displaystyle l_{i}(x)={\prod \limits _{j=0,i\neq j}^{n}{(x-x_{j}) \over (x_{i}-x_{j})}}={\prod \limits _{j=0,i\neq j}^{n}(x-x_{0}-jh) \over h^{n-1}\prod \limits _{j=0,i\neq j}^{n}(i-j)}={{{h^{n-1}}\prod \limits _{j=0,i\neq j}^{n}({{x-x_{0}} \over h}-j)} \over {h^{n-1}\prod \limits _{j=0,i\neq j}^{n}(i-j)}}\,\!}$.

Після цього можна ввести заміну змінної

${\displaystyle y={{\frac {x-x_{0}}{h}}\,\!}}$

і отримати поліном від у, який будується з використанням лише цілочисленної арифметики. Недоліком цього підходу є факторіальна складність чисельника та знаменника, що вимагає використання алгоритмів з багатобайтним представленням чисел.

Ми бажаємо інтерполювати ƒ(x) = x² на діапазоні 1 ≤ x ≤ 3, із відомими трьома точками:

${\displaystyle {\begin{aligned}x_{0}&=1&&&f(x_{0})&=1\\x_{1}&=2&&&f(x_{1})&=4\\x_{2}&=3&&&f(x_{2})&=9.\end{aligned}}}$

Інтерполяційний многочлен такий:

${\displaystyle {\begin{aligned}L(x)&={1}\cdot {x-2 \over 1-2}\cdot {x-3 \over 1-3}+{4}\cdot {x-1 \over 2-1}\cdot {x-3 \over 2-3}+{9}\cdot {x-1 \over 3-1}\cdot {x-2 \over 3-2}\\[10pt]&=x^{2}.\end{aligned}}}$

Ми бажаємо інтерполювати ƒ(x) = x³ на діапазоні 1 ≤ x ≤ 3, із відомими трьома точками:

${\displaystyle x_{0}=1\,}$	${\displaystyle f(x_{0})=1\,}$
${\displaystyle x_{1}=2\,}$	${\displaystyle f(x_{1})=8\,}$
${\displaystyle x_{2}=3\,}$	${\displaystyle f(x_{2})=27\,}$

Інтерполяційний многочлен такий:

${\displaystyle {\begin{aligned}L(x)&={1}\cdot {x-2 \over 1-2}\cdot {x-3 \over 1-3}+{8}\cdot {x-1 \over 2-1}\cdot {x-3 \over 2-3}+{27}\cdot {x-1 \over 3-1}\cdot {x-2 \over 3-2}\\[8pt]&=6x^{2}-11x+6.\end{aligned}}}$

Як видно з побудови, кожен раз коли вузол ${\displaystyle x_{k}}$ змінюється, всі базові многочлени Лагранжа необхідно перерахувати. Найкращим варіантом інтерполяційного многочлена для практичних (або обчислювальних) цілей є барицентрична форма інтерполяції Лагранжа або поліном Ньютона.

Лагранжева та інші інтерполяції із рівновіддаленими точками, як у прикладах згори, породжують многочлен, що коливається навколо справжньої функції. Ця поведінка сильніше себе виявляє у випадку більшої кількості заданих точок, призводячи до розбіжності відомої як феномен Рунге; проблему можна усунути обравши для інтерполяції вузли Чебишова.

Базові многочлени Лагранжа можна використати у чисельному інтегруванні для виведення формул Ньютона-Котеса.

TYPE Point=RECORD x,y:REAL END;  PROCEDURE PolynomLagrange(p:ARRAY OF Point;x:REAL):REAL; VAR c,s:REAL; 	i,j:INTEGER; BEGIN 	s:=0; 	FOR i:=0 TO LEN(p)-1 DO 		c := 1; 		FOR j:=0 TO LEN(p)-1 DO 			IF i#j THEN c:=c*(x-p[j].x)/(p[i].x-p[j].x)END 		END; 		s:=s+c*y[i] 	END; 	RETURN s END PolynomLagrange; 

double L_BI_MI(double x) {      double r = 0, ra, rb;      for (int i = 0; i < n; i++)      {            ra = rb = 1;            for (int j = 0; j < n; j++)                if (i != j)                {                    ra *= x - x_[j];    //(x_[i],y_[i]) - інтерполяційні вузли                    rb *= x_[i] - x_[j];                }             r += ra * y_[i] / rb;     }     return r; } 

• Комбінаторна теорема про нулі
• Сплайн

• Григорій Михайлович Фіхтенгольц. Курс диференціального та інтегрального числення. — 2024. — 2200+ с.(укр.)
• ALGLIB [Архівовано 10 січня 2016 у Wayback Machine.] has an implementations in C++ / C# / VBA / Pascal.
• GSL [Архівовано 9 червня 2005 у Wayback Machine.] has a polynomial interpolation code in C
• SO [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] has a MATLAB example that demonstrates the algorithm and recreates the first image in this article
• Lagrange Method of Interpolation — Notes, PPT, Mathcad, Mathematica, MATLAB, Maple [Архівовано 1 вересня 2006 у Wayback Machine.] at Holistic Numerical Methods Institute [Архівовано 6 вересня 2006 у Wayback Machine.]
• Lagrange interpolation polynomial [Архівовано 5 березня 2013 у Wayback Machine.] on www.math-linux.com