Мови Грузії

Грузія з давніх-давен відома як одна з найбільш багатонаціональних і багатомовних країн Кавказу. Багато народностей Грузії живуть у віддалених, важкодоступних регіонах і тому розмовляють власною мовою. Загалом у країні розмовляють 23 мовами з шести різних мовних сімей.

Рідні мови в Грузії за переписом населення 2014 року:^[1]

Рідні мови по краях Грузії за переписом населення 2014 року:^[1]

Рідна мова по країні та в окремих національностей за переписом населення 2002 року:^[3] Архівна копія (груз.) (I ტომი — აღწერის ძირითადი შედეგები) — табл. № 24 // Підсумки перепису населення Грузії 2002 року [Архівовано 10 вересня 2018 у Wayback Machine.](груз.)

Вільно володіють іншою мовою (крім рідної) за переписом населення 2002 року:^[3]

Державною мовою Грузії є грузинська, якою розмовляє близько 4 мільйонів осіб. Вона належить до групи кавказьких мов і з V ст. н. е. використовує власний алфавіт. Грузинська є рідною для більш ніж 80 % населення Грузії.

З інших мов Грузії варто відзначити мегрельську (бл. 500 000 мовців), що належить до південнокавказької родини, індоєвропейську вірменську (бл. 450 000 мовців) та російську (кількість мовців помітно знизилася після розпаду СРСР), тюркська азербайджанська (бл. 300000 мовців), а також західнокавказька абхазька та східноіранська осетинська (останньою говорять близько 100 000 осіб).

Мови Грузії, якими розмовляють 10 000 і більше людей

• Грузинська — 3,2 млн, південнокавказька (картвельська);
• Мегрельська — 500 тис., південнокавказька (картвельська);
• Вірменська — 250 тис., індоєвропейська;
• Російська — 60 тис., індоєвропейський (слов'янська);
• Азербайджанська — 300 тис., тюркська;
• Осетинська — 35 тис., індоєвропейська, іранська.
• Абхазька — 20 тис., західнокавказька.

23 мови Грузії належать до шести різних мовних родин, три з яких — південнокавказька, західнокавказька та східнокавказька — є корінними кавказькими мовами. Нині ці групи не вважаються спорідненими. До трьох сімей, що залишилися, — індоєвропейської, тюркської та афразійської — належать мови, чиї носії переселилися на Кавказ вже пізніше (наприклад, вірмени осіли на Кавказі ще в VII столітті до н. е.). Наступна класифікація описує родинні зв'язки між мовами і кількість тих, хто розмовляє ними (примітка: цифри вказують лише кількість тих, хто розмовляє мовою в Грузії ; позначка «всього» охоплює як носіїв мови, так і тих, хто добре оволодів нею):

• Південнокавказька група (картвельська) загалом 4,5 млн говорять у Грузії
  • Картулі
    • Грузинський (картулі) (3 млн мовців, усього 5 млн)
      • Діалекти: імеретинський, лечхумінський, гурійський, аджарський, імеретинський, кахетинський, інгілойський, тушинський, хевсурський, мохівський, пшавський, мтіульський, ферейданський, месхо-джавахетський, мова грузинських євреїв
  • Чанська
    • Мегрельська (500 000)
    • Лазька (2000)
  • Сванська
    • Сванська (15 000)
• Західнокавказька група загалом 20 000 мовців у Грузії
  • Абхазька
    • Абхазька (абхази, що живуть у Грузії) (20 000) Діалекти: бзибський, абсуанський, самурзаканський.
• Східнокавказька група загалом 10 000 мовців у Грузії
  • Нахіська
    • Батиський (3500)
    • Чеченський (кілька тисяч біженців)
  • Дагестанська
    • Аварська
      • Лезгинський (близько 1400)
    • Лезгинська
      • Лезгинська (4000)
      • Удінська (1000)
• Індоєвропейська група загалом 700 000 (всього — 1,2 млн), мовців у Грузії
  • Вірменська
    • Вірменська (260 000)
  • Іранська
    • Північно-східна гілка
      • Осетинська (35 000)
    • Північно-західна гілка
      • Курманджі (40 000)
  • Грецька
    • Грецька (150 000)
  • Слов'янська гілка
    • Російська (всього — 62 000)
    • Українська (всього — 50 000)
    • Польська (близько 5000)
• Тюркська група Загалом 300 000 мовців у Грузії
  • Огузька
    • Азербайджанська (240 000)
    • Урумська (50 000)
    • Турецька (османська) (3000)
  • Кипчацька
    • Татарська (3000)
• Афразійська група в цілому лише 4000 носіїв у Грузії
  • Семітська гілка
    • Арамейська гілка
      • Бохтан-Нео арамейська (близько 1000)
      • Ассирійська (східно-ассирійська) (близько 3000)

Класифікація базується на нижченаведеному посиланні.

• Клімов Г. А. Введення в кавказьке мовознавство. М. 1986. — 208 с. (Переклад німецькою мовою: Einführung in die kaukasische Sprachwissenschaft. Hamburg, 1994.) 2-ге вид.: Махачкала: Інститут ЯЛІ, 2007. ISBN 5-00-001267-4

• Ернст Каузен: Мови Грузії та їх класифікація .
• Енох Р. Мовна політика у Грузії [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Сіхарулідзе Т. Т. Про синхронічні та діахронічні аспекти мовної ситуації в Грузії [Архівовано 28 листопада 2021 у Wayback Machine.] Amirani — Т. 14-15. — Монреаль — Тбілісі., 2006. — С. 428—438