Могилевський Олександр Павлович

Могилевський Олександр Павлович
Народження 1 (13) грудня 1885
Маріуполь, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть 1980[1][2][…]
  Москва, СРСР
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна  Російська імперія
 СРСР
Навчання Маріупольська Олександрівська чоловіча гімназія
Діяльність художник, скульптор, аквареліст, літограф
Вчитель Шимон Голлоші
Член СХ СРСР

Олександр Павлович Могиле́вський (нар. 13 грудня 1885, Маріуполь — пом. 1980, Москва) — радянський художник; член Спілки художників СРСР з 1932 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 [13] грудня 1885(18851213) року в місті Маріуполі (нині Донецька область, Україна) в небагатій єврейській сім'ї[4]. Закінчив Маріупольські гімназію. Упродовж 1908—1913 років навчався у Шимона Голлоші в Мюнхені.

З 1917 року жив у Москві. Наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років був головним художником, членом Ради дитячої художньої творчості Державного видавництва. У 1926—1929 роках був у правлінні Товариства графіків при Будинку друку[4].

Помер в 1980 році в Москві. Похований в закритому колумбарії Ваганьковського кладовища[4].

Творчість[ред. | ред. код]

Працював переважно у галузі книжкової і станкової графіки в основному у техніці акварелі. Проілюстрував деякі твори:

Також ілюстрував твори Миколи Гоголя, Антона Чехова, Максима Горького. Серед кращих книг, оформлених художником:

Створив серії автолітографій та акварелей Азовського узбережжя: «Маріуполь. Примор'я» (1930–1940-ві), «Маріуполь курортний» (1935), екслібриси.

Брав участь у міських, республіканських, всесоюзних, зарубіжних мистецьких виставках з 1910 року. Персональні виставки відбулися у Фрунзе у 1942 році, Москві у 1943, 1948, 1964, 1987 роках, Маріуполі у 2015 році.

Деякі акварелі, літографії, малюнки, начерки зберігаються в Маріупольському краєзнавчому музеї.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]