Монастирський цвинтар (Тернопіль)

Монастирський цвинтар

богослужіння під час відпусту в каплиці на цвинтарі; ймовірно, 1940-ві роки
Інформація про цвинтар
49°32′42″ пн. ш. 25°36′11″ сх. д.H G O
Країна Україна
Розташування Тернопіль
Зникло 1960-ті
Статус колишній цвинтар[d]
Адреса:
вул. Князя Острозького
Мапа

Монастирський цвинтар. Карта розташування: Україна
Монастирський цвинтар
Монастирський цвинтар
Монастирський цвинтар (Україна)

Монасти́рський цви́нтар — колишній некрополь у м. Тернополі, зруйнований комуністами на початку 1960-х років.

Історія[ред. | ред. код]

Давня мапа Тернополя 1797 року. Праворуч внизу — монастирський цвинтар

Цвинтар із численними бароковими плитами існував біля церкви Успення Пресвятої Богородиці.

У північній частині цвинтаря була дерев'яна капличка, в 1932 році збудовано муровану каплицю, в якій відправлялися Богослужіння та Архієрейські Служби Божі для прочан, які прибували на відпуст до церкви Успення Пресвятої Богородиці. Тут проповідували відомі єпископи, священики, монахи, зокрема в 1935 єпископ Миколай (Чарнецький).

На початку 1960-х років церкву знищили вибухом, а цвинтар зрівняли і забудували. На місці цвинтаря збудували середню школу № 7 (нині — Тернопільська загальноосвітня школа-ліцей № 13 імені Андрія Юркевича).

Поховання[ред. | ред. код]

На цвинтарі були поховані знатні тернопільські міщани, воїни наполеонівської армії, священик Петро Білинський, перший світський директор гімназії Євстахій Прокопчиць.

Після 1840 року, коли заклали новий Микулинецький цвинтар, поховання тут припинили. Щоправда, в 1941 році тут поховали гімназиста Лева Пачовського, якого застрелив у церкві 2 липня (у день вступу німців до міста) німецький солдат.

Після війни тут заклали братську могилу тих, що загинули в березні-квітні 1944 під час боїв за Тернопіль. Це, зокрема, бійці 336-ї стрілецької дивізії[1].

Під час руйнування цвинтаря прах померлих частково перенесли на Микулинецький цвинтар. Поховання 336-ї стрілецької дивізії оформлені на Микулинецькому цвинтарі у вигляді військового меморіалу[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Семенів О. «Фортеця Тернопіль». Хроніка подій весни 1944 року / Олександр Семенів / Тернопіль. Історичні нариси. — Тернопіль : Джура, 2016. — С. 110.
  2. Семенів О. «Фортеця Тернопіль». Хроніка подій весни 1944 року Олександр Семенів / Тернопіль. Історичні нариси. — Тернопіль : Джура, 2016. — С. 111.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Церква Успення Пречистої Діви Марії // Бойцун Л. Тернопіль у плині літ: Історико-краєзнавчі замальовки. — Тернопіль : Джура, 2003. — С. 133—139.