Монастир Кофуку

**Монастир Кофуку**
Монастир Кофуку
	34°40′59.97″ пн. ш. 135°50′0.98″ сх. д. / 34.68332° пн. ш. 135.83361° сх. д.
Адреса	префектура Нара, місто Нара, квартал Ноборі-одзі 48
Титул	відсутній
Секта	Хоссо
Статус	Головний монастир секту
Святиня	статуя будди Шак'ямуні
Засновано	669
Засновник	Фудзівара но Фухіто

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кофукудзі (значення).

Монасти́р Ко́фуку або Кофу́ку-дзі́ (яп. 興福寺, こうふく, МФА: [koːɸuku d͡ʑi], «монастир великого щастя») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Хоссо. Головний монастир секту. Розташований за адресою: префектура Нара, місто Нара, квартал Ноборі-одзі 48. Монастирський титул — відсутній. Заснований 669 року. Головною святинею монастиря є статуя будди Шак'ямуні. До цінних пам'яток належать п'ятиярусна пагода (національний скарб Японії), статуя сидячого будди Міроку (національний скарб Японії), південний круглий храм (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. Один з «Семи великих монастирів Південної столиці». Об'єкт Світової Спадщини ЮНЕСКО в Японії, Національний скарб Японії.

Короткі відомості

Монастир Кофуку був родовим монастирем аристократичного роду Фудзівара. У 669 році, за заповітом Фудзівари но Каматарі його дружина Каґамі но Окімі збудувала у провінції Ямасіро буддистську обитель і назвала її Ямасіна-дера^[1]. Після 672 року, по завершенню смути Дзінсін, будівлі цього монастиря перенесли до провінції Ямато, у нову японську столицю Фудзівара, де він отримав назву Умаясака-дера^[2]. Нарешті, у 710 році, його було зново перенесено у зв'язку з встановленням столиці до міста Хейдзьо, на території сучасної Нари. На новому місці монастир стали називати Кофуку-дзі.

В 10 — 12 століттях, разом із посиленням позицій роду Фудзівара в японському уряді, зростав вплив і економічна могутність монастиря Кофуку. Він служив притулком для неугодних синів і родичів Імператорської сім'ї та аристократичних родин Кіото. Монастир володів численними приватними маєтками, а також арміями озброєних ченців сохеїв. Останніх називали «нарськими ченцями» за аналогією з озброєними ватагами «гірських ченців» монастиря Енряку.

Часті суперечки монастиря Кофуку з владою, зокрема з диктаторами роду Тайра, призвели до спалення урядовими самураями значної частини монастиря у 1170 році. Реставраційні роботи були проведені у 13 столітті зусиллями Камакурського сьоґунату, проте у 1717 році монастир знову спіткала пожежа і багато архітектурних пам'яток було втрачено.

Від споруд 13 століття до сьогодні дійшли Східний золотий храм^[3], п'ятиярусна пагода^[4], Північна кругла Зала^[5] та інші. Вони внесені до списку Національних скарбів Японії. Крім них в обителі знаходиться чимало інших культурних цінностей 9 — 18 століття: скульптури, картини, рукописи.

У 1998 році монастир Кофуку було зараховано до Світової Спадщини ЮНЕСКО в складі групи старожитностей «Культурні пам'ятки стародавньої Нари».