Міське кладовище № 2 (Харків)
| Міське кладовище № 2 (Харків) | |
|---|---|
 | |
| Інформація про цвинтар | |
| 50°00′35″ пн. ш. 36°15′17″ сх. д.H G O | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Харків |
| Відкрито | 1830 |
| Стан | закрите[1] |
| Склад | Контора, а раніше лютеранська каплиця (1880-ті) |
| Площа | 16,9 га[1] |
Адреса: вулиця Григорія Сковороди, 102 | |
 | |
  Міське кладовище № 2 (Харків) Міське кладовище № 2 (Харків) (Харківський район) | |
Міське́ кладови́ще № 2[1] (раніше Лютерано-католицьке кладовище[2]) — некрополь на території Харкова, який складається з двох частин, розділених Журавлівським узвозом. Традиційно служить для поховання найбільш заслужених харків'ян. Південна частина старіша, є нині найдавнішим серед наявних кладовищ Харкова.
Побутують та зустрічаються в документах і літературі також назви: Харківське міське кладовище № 2, 2-ге міське кладовище (Харків), Харківський цвинтар № 2[3], 2-й міський цвинтар[4].
Перші поховання на території некрополя здійснювала лютеранська громада Харкова. На північно-східній околиці міста від початку ХІХ століття селилися лютеранські та католицькі родини; сучасна вулиця Григорія Сковороди спершу називалася Німецькою. У 1830 році в цій місцевості було споруджено кірху (не збереглася); приблизно тоді ж пастор Йоган Розенштраух домігся дозволу на відкриття на віддаленій частині Німецької вулиці лютеранського кладовища. У 1880-ті роки біля входу до кладовища було споруджено цегляну каплицю (тепер — приміщення контори).
За радянського часу лютеранський некрополь було перетворено на 2-ге міське кладовище. Його стара частина має площу близько 7 га. Після кровопролитних боїв за Харків у ході Другої світової війни було упродовж 1943—1948 років сформовано військовий меморіал з братських і окремих могил воїнів Червоної армії (Воїнська меморіальна дільниця міського кладовища № 2) площею 900 кв. м[6]. Його розташували північніше від старої частини 2-го кладовища, за узвозом Весніна (тепер Журавлівським узвозом). Тут склалася нова частина 2-го кладовища площею близько 10 га, з цехом для виробництва надгробків. Деякі поховання було перенесено на 2-ге кладовище внаслідок ліквідації розташованого на протилежному боці вулиці Григорія Сковороди 1-го кладовища (тепер його місце займає Молодіжний парк) та деяких інших некрополів.
Відтоді на міському кладовищі № 2 (переважно на його північній частині) здійснювалися поховання Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, очільників області й міста, керівників значних підприємств, старих більшовиків, видатних діячів науки, техніки, культури і мистецтва. Чимало надгробків являють собою виразні твори меморіальної пластики, виконані професійними митцями.
Нині кладовище закрите для поховань[1], ділянки під могили надаються лише у виняткових випадках. Утримувачем кладовища є комунальне підприємство «Ритуал» Харківської міської ради[1].
Лютерано-католицьке кладовище було переважно знесене у радянські часи, старих могил майже не залишилося. Серед найстаріших — надгробок Григорія Квітки-Основ'яненка, перенесений з Холодногірського цвинтаря (нині стадіон)[7] (1843), Гіршмана Леонарда Леопольдовича (1921), Трінклера Миколи Петровича (1925) та Бокаріуса Миколи Сергійовича (1931).
На території старої та нової частин цвинтаря загалом поховані:
- Бажанов Юрій Павлович, маршал артилерії
- Бастєєв Іван Васильович, генерал-майор, Герой Радянського Союзу
- Заікін Митрофан Мойсейович, генерал-майор, Герой Радянського Союзу
- Коршунов Павло Іванович, генерал-майор, Герой Соціалістичної Праці
- Світенко Микола Іванович, генерал-майор, Герой Радянського Союзу
- Снєгуров Аркадій Іванович, генерал-майор
- Труфанов Микола Іванович, генерал-полковник
- Штанько Степан Федотович, генерал-лейтенант, Герой Радянського Союзу
- Щелаковський Олексій Варфоломійович, генерал-лейтенант
- Атрощенко Василь Іванович, академік АН УРСР, Герой Соціалістичної Праці
- Барабашов Микола Павлович, академік АН УРСР, Герой Соціалістичної Праці
- Бокаріус Микола Сергійович
- Боровик Євген Станіславович, член-кореспондент АН УРСР
- Буланкін Іван Миколайович, академік АН УРСР
- Брауде Семен Якович
- Вальтер Антон Карлович, академік АН УРСР
- Валяшко Микола Овксентійович
- Вєркін Борис Ієремійович, академік АН УРСР
- Гіршман Леонард Леопольдович
- Гладенко Іван Микитович, академік ВАСГНІЛ
- Гризодубов Степан Васильович
- Зайцев Володимир Терентійович, академік НАМН України
- Іванов Віктор Євгенович, академік АН УРСР
- Ізмайлов Микола Аркадійович, член-кореспондент АН УРСР
- Канер Емануїл Айзикович, член-кореспондент АН УРСР
- Карпухін Петро Прохорович, член-кореспондент АН УРСР
- Коваль Іван Андрійович, Герой Соціалістичної Праці
- Конопльов Борис Михайлович
- Кулєшов Микола Миколайович, академік АН УРСР
- Лазарєв Борис Георгійович, академік НАН України
- Личагін Микола Семенович, Герой Соціалістичної Праці
- Мала Любов Трохимівна, академік НАН України, Герой Соціалістичної Праці, Герой України
- Маслов Василь Пилипович, член-кореспондент АН УРСР
- Махонін Сергій Несторович, генерал-лейтенант-інженер
- Меркулов Іван Йосипович, член-кореспондент АМН СРСР
- Морозов Олександр Олександрович, генерал-майор-інженер, двічі Герой Соціалістичної Праці
- Нагорний Олександр Васильович, член-кореспондент АН УРСР
- Німан Йосип Григорович
- Новаченко Микола Петрович, член-кореспондент АМН СРСР
- Підгорний Анатолій Миколайович, академік НАН України
- Поляков Ілля Михайлович, член-кореспондент АН УРСР
- Проскура Георгій Федорович, академік АН УРСР
- Саблєв Павло Юхимович, Герой Соціалістичної Праці
- Свиридов Валентин Вікторович
- Семко Михайло Федорович, Герой Соціалістичної Праці
- Сергєєв Володимир Григорович, академік НАН України, двічі Герой Соціалістичної Праці
- Сєріков Іван Олександрович, Герой Соціалістичної Праці
- Синельников Кирило Дмитрович, академік АН УРСР
- Ситенко Михайло Іванович, член-кореспондент АН УРСР
- Слуцкін Абрам Олександрович, академік АН УРСР
- Соколовський Олександр Никанорович, академік АН УРСР
- Сташис Володимир Володимирович, Герой України
- Страхов Тимофій Данилович, член-кореспондент АН УРСР
- Стрелецький Петро Степанович, Герой Соціалістичної Праці
- Стрєлков Ілля Іванович, член-кореспондент АН УРСР
- Трінклер Микола Петрович
- Уразовський Сергій Степанович, член-кореспондент АН УРСР
- Утевський Арон Михайлович, член-кореспондент АН УРСР
- Філіппов Анатолій Петрович, академік АН УРСР
- Хоткевич Володимир Гнатович, член-кореспондент АН УРСР
- Шестопалов Віктор Петрович, академік НАН України
- Якунін Олексій Іванович, Герой Соціалістичної Праці
- Антонович Данило Сидорович, народний артист СРСР
- Бондаренко Євген Васильович, народний артист СРСР
- Бронзов Іван Лаврентійович, народний артист УРСР
- Варецька Валентина Федорівна, заслужена артистка УРСР
- Волін Олексій Михайлович, народний артист УРСР
- Воронович Олександра Петрівна, народна артистка СРСР
- Дубовик Леонтій Федорович, народний артист УРСР
- Зіскінд Євген Мойсейович
- Козаченко Григорій Якович, народний артист УРСР
- Кононенко Митрофан Тадейович, народний артист УРСР
- Крамов Олександр Григорович, народний артист СРСР
- Криницька Лідія Антонівна, народна артистка УРСР
- Левицька Анастасія Зіновіївна, народна артистка УРСР
- Любич Іван Сергійович, народний артист УРСР
- Манойло Микола Федорович, народний артист СРСР
- Мар'яненко Іван Олександрович, народний артист СРСР
- Попеску Теодор Костянтинович, народний артист УРСР
- Сердюк Олександр Іванович, народний артист СРСР
- Тамарова Ніна Василівна, народна артистка УРСР
- Терещенко Марко Степанович, заслужений артист УРСР
- Червонюк Євген Іванович, народний артист СРСР
- Алфімов Дмитро Борисович
- Андрейко Микола Матвійович
- Ахсаров Енвер Бімболатович
- Барабанов Олександр Кузьмич
- Батов Володимир Васильович
- Батяєв Василь Сергійович
- Безверхий Олексій Гнатович
- Безуглий Володимир Андрійович
- Беликов Олег Степанович
- Берестовський Борис Іванович
- Бублій Павло Семенович
- Булаєнко Іван Савелійович
- Бурак Олександр Кіндратович
- Василевський Петро Лук'янович
- Воронько Олександр Григорович
- Гапон Григорій Євдокимович
- Готліб Емануїл Давидович
- Данилов Олексій Степанович
- Деменков Сергій Васильович
- Денчик Микола Федорович
- Діденко Данило Григорович
- Добродецький Анатолій Васильович
- Зайцев Василь Іванович
- Зарубін Іван Петрович
- Зибін Іван Федорович
- Ісаєв Василь Васильович
- Канський Всеволод Єлисейович
- Кирманович Володимир Миколайович
- Ксинкін Олексій Миколайович
- Курячий Костянтин Миколайович
- Кутинцев Микола Михайлович
- Лаврик Іван Іванович
- Литвинов Василь Михайлович
- Майстренко Володимир Микитович
- Манкевич Віктор Михайлович
- Манукян Акоп Балабекович
- Мац Григорій Зельманович
- Мільнер Рафіїл Ісайович
- Назаров Олександр Максимович
- Найдьонов Микола Олексійович
- Нефьодов Анатолій Іванович
- Ніколенко Павло Федорович
- Огнєв Павло Єгорович
- Остащенко Сергій Михайлович
- Павловський Анатолій Михайлович
- Павловський Рафаїл Семенович
- Панкратов Сергій Степанович
- Панченко Іван Никифорович
- Піддубний Олексій Павлович
- Плющ Олександр Васильович
- Полянський Степан Іванович
- Свірчевський Володимир Степанович
- Свічкарьов Олександр Іванович
- Сдобнов Микола Андрійович
- Семеняко Павло Іванович
- Сипало Іван Миронович
- Ситников Василь Єгорович
- Сичов Олександр Іванович
- Смільський Михайло Іванович
- Соболєв Микола Олексійович
- Танкопій Іван Олексійович
- Тихонов Михайло Іванович
- Тюнін Федір Михайлович
- Улановський Микола Сергійович
- Ушаков Дмитро Андрійович
- Фещенко Петро Васильович
- Флейшман Олексій Дементійович
- Хазар'ян Семен Аркадійович
- Цупренков Степан Григорович
- Чепур Микита Дмитрович
- Чинков Анатолій Федорович
- Шелест Денис Андрійович
- Шестернин Борис Ілліч
- Щербак Олександр Васильович
- Яровий Федір Карпович
Значна кількість поховань міського кладовища № 2 перебуває під охороною держави як пам'ятки історії. Зокрема, надгробок Григорія Квітки-Основ'яненка є пам'яткою національного значення; на кладовищі налічуються 188 індивідуальних та 7 комплексних чи братських поховань у статусі пам'яток місцевого значення (за станом на липень 2017 р.[8]), визначено низку щойно виявлених пам'яток. Будинок колишньої лютеранської каплиці вважається пам'яткою архітектури місцевого значення.
-
Схема старої частини цвинтаря -
Схема нової частини цвинтаря -
Стела з пам'ятним написом на новій частині цвинтаря -
Надгробок Г. Квітки-Основ'яненка -
Надгробок Л. Гіршмана -
Надгробок І. Мар'яненка -
Надгробок Б. Чичибабіна -
Надгробок В. Івашка -
Могила А. Слуцкіна -
Могила А. Левицької -
Могила М. Трінклера -
Могила М. Бокаріуса
_02.jpg)
.JPG)
- ↑ а б в г д Лист Харківського комунального підприємства «Ритуал» Харківської міської ради від 6 вересня 2017 року № 12 стосовно міських кладовищ, які обслуговуються підприємством (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
- ↑ Истории Старого Харькова. www.facebook.com. Процитовано 5 липня 2024.
- ↑ Див. табличку на брамі некрополя.
- ↑ Павличенко О., Артамонов М. Цьогоріч виповнюється 240 років від дня народження українського письменника Григорія Квітки-Основ'яненка [Архівовано 14 січня 2021 у Wayback Machine.] // Вечірні новини. — 2018. — 29 лист.
- ↑ Наказ Міністерства культури і туризму України від 30 грудня 2008 року № 1642/0/16-08 «Про затвердження меж і режимів використання зон охорони пам'яток та занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
- ↑ Некрополі України, 1999, с. 35..
- ↑ Забуті могили [Архівовано 13 Січня 2021 у Wayback Machine.] // Станиславівське слово. — 1943. — Р. ІІІ. — Ч. 22 (53, 3 січня). — С. 4.
- ↑ За даними Харківського науково-методичного центру охорони культурної спадщини (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
- Некрополі України. — К. : УТОПІК, 1999. — С. 34–61.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9.
- Сайт «Герои страны» [Архівовано 5 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
 | У Вікіпедії є проєкт «Український некрополь» |
|
